Пастки для батьків: Пастка Тиску

image-20150604-3387-ncq2s6

Син забув удома фізкультурну форму – ви відкладаєте всі справи і везете її в школу? Під час вимушеного очікування, наприклад, в черзі, дозволяєте своєму дошкільнику грати з гаджетом? Купуєте доньці подарунок в якості компенсації за те, що вона пішла з вами в магазин? Швидше за все, ви потрапили в одну з типових батьківських пасток, вважає клінічний психолог з 20-річним досвідом Дарлін Світленд.

У співавторстві з чоловіком, теж досвідченим клінічним психологом Роном Столберг, вона написала книгу «Навчіть дитину думати». У ній автори описують п’ять поширених поведінкових моделей, які мимоволі використовують батьки, коли намагаються вберегти сина або дочку від труднощів.

Якщо один з батьків розуміє суть пастки і знайде спосіб її уникнути, він може в корені змінити ситуацію. Принципово важливо, нагадують психологи, чи допомагаєте ви дитині виробити навички, які зроблять його більш самостійним.

В нашій серії статей ми наведемо вам кожну із цих пасток, та порадимо, як вирішити проблему!

Пастка тиску: батьки підштовхують дітей вперед занадто поспішно

Кожен батько з гордістю розповідає про досягнення своєї дитини. Шкільні вчителі, тренери, бабусі і дідусі, батьки інших дітей – все навколо налаштовуює батьків на те, що їх дитина просто зобов’язана домогтися успіху та першості у всьому.

В результаті батьки і матері щосили намагаються допомогти дітям стати кращими учнями в класі, кращими гравцями в команді, мати більше всіх друзів і в усьому відчувати себе лідером. Найчастіше подібні благі наміри призводять до того, що дитина перестає справлятися з навантаженнями і втрачає впевненість в собі.

Що робити?

Мріючи про благополуччя дітей, батьки часто забувають, що в його основі лежать почуття впевненості і власної гідності. Діти досягають успіху і стають щасливими не тому, що почали рано займатися музикою або вчити іноземну мову. Головне – щоб вони займалися тим, що їм дійсно цікаво, і відчували вашу підтримку.

Пам’ятайте, всі діти різні. Якщо комусь допомогли додаткові зусилля і ускладнені програми, це не означає, що і іншим вони будуть настільки ж корисні. Постарайтеся не перевантажувати дітей надміру. У кожного свій потенціал, і одне із завдань батьків – стежити за тим, щоб дитина користувалась наданими їй можливостями і при цьому не виснажила всі свої ресурси.