Чим насправді корисні наші сни?

dream_klepka

Ми всі чули історії про те, як сни надихнули людей на створення чогось нового або допомогли знайти необхідне рішення. Пол Маккартні уві сні почув хіт Yesterday, а Дмитро Менделєєв побачив періодичну таблицю хімічних елементів.

Багатьом людям здається, що їхні сни несуть особливий сенс, однак наука налаштована більш скептично. Деякі науковці вважають сновидіння безглуздим наслідком сну, побічним результатом еволюції, від якого немає користі.

Інша справа – сон як такий. Науковцям відомо, що скорочення тривалості сну призводить до небезпечних захворювань, таких як серцева недостатність або інсульт.

Все більше досліджень доводять, що нестача сну підвищує ризик ожиріння і хвороби Альцгеймера.

Великі популяційні дослідження відображають сумну правду: чим менше ви спите, тим коротше чаша життя.

Також сон допомагає нам зберігати спогади, швидше запам’ятовувати інформацію і освоювати нові навички. Здоровий сон важливий для кожної людини і особливо для дітей, студентів, спортсменів, пілотів і лікарів.

Але що щодо сновидінь? Чи є у них мета? Недавні дослідження, проведені в нейробіологічних лабораторіях показують, що сновидіння виконують особливу функцію, важливу для нашого благополуччя. Можна виділити два основних напрямки, в яких сновидіння нам допомагають.

Сновидіння знімають емоційний біль

Кажуть, що час лікує рани. Але наукові дослідження показують: час лікує саме тоді, коли ви спите і бачите сни. Сновидіння під час фази швидкого сну лікують біль від складних, травматичних емоційних епізодів, пережитих протягом дня, і пропонують емоційне вирішення проблеми, коли ви прокидаєтеся наступного ранку.

Фаза швидкого сну – єдиний період часу, коли мозок повністю вільний від молекул норадреналіну, що провокують тривогу.

Більш того, в той час як ми бачимо сни, відновлюються зони мозку, пов’язані з емоціями і пам’яттю.

Відновлення емоційної пам’яті відбувається, коли мозок вільний від нейромедіатора, що викликає стрес. Це дозволяє нам заново обробити сумні спогади в більш спокійному і безпечному середовищі.

Ми дійшли цих висновків завдяки кільком досліджень. В одному дослідженні, проведеному в Центрі науки про людський сні, взяли участь здорові молоді люди, яких розділили на дві групи.

Всіх учасників експерименту по черзі поміщали в магнітно-резонансний томограф та показували їм набір зображень, що викликають різні емоції. Через 12 годин учасникам знову показали ті ж самі зображення.

Для учасників першої групи повторний показ зображень припав на той же день. Для учасників другої групи перерву припав на нічний час, і вони встигли поспати.

Люди, які спали між двома сесіями, продемонстрували значне зниження емоційного відгуку на зображення. Результати МРТ показали істотне зниження реакції в мигдалині – в емоційному центрі мозку, де формуються хворобливі почуття.

Більш того, після сну спостерігалося повторне залучення раціональної зони мозку – префронтальної кори. Це допомогло послабити емоційну реактивність.

Учасники іншої групи, які не спали між сесіями, не показали зниження емоційного відгуку під час повторного експерименту. Також було зроблено запис сну кожного учасника в ніч між двома сесіями експериментів. Ми виявили специфічну активність в мозку, яка відображала спад в хімічних процесах, пов’язаних зі стресом під час сновидінь. Саме вона визначила успіх нічної «психотерапії».

Ймовірно, сновидіння допомагають людям знизити емоційну реактивність, оскільки емоційний вміст сновидінь зв’язується зі зниженням норадреналіну в мозку.

Цю теорію підтверджують дані дослідження, проведеного Мюрреєм Рескайндом. Він вивчав проблему посттравматичного розладу у колишніх учасників бойових дій, яких часто мучили нічні кошмари.

В рамках експерименту учасникам першої групи випробовуваних давали празозин – препарат, який знижує кров’яний тиск і блокує вироблення норадреналіну. Вони бачили менше нічних кошмарів і демонстрували менше симптомів посттравматичного розладу, ніж учасники другої групи, яким давали плацебо.

Таким чином, одна з головних функцій сновидінь – полегшувати наші емоційні переживання, щоб ми змогли витягти уроки і жити далі.

Сновидіння стимулюють творчі здібності

Дослідження показують, що під час фази глибокого сну спогади переходять в довготривалу пам’ять.

Але саме під час фази швидкого сну ці спогади змішуються і комбінуються унікальним новим способом. Коли ми бачимо сни, мозок аналізує великі обсяги придбаних знань і потім виводить загальні правила і закономірності. Це допомагає нам знаходити рішення для проблем, які раніше здавалися нерозв’язними.

В рамках одного з досліджень ми переконалися, що важливі саме сновидіння, а не сон сам по собі.

Перед сном науковці дали учасникам експерименту кілька завдань: скласти слова з набору букв, розташованих в хаотичному порядку. Потім вони засипали, а ми спостерігали за їх сном і будили в різні фази сну для повторного виконання завдання. Одних учасників ми розбудили під час фази сновидінь, інших – під час фази глибокого сну.

Учасники, розбуджені під час глибокого сну, не проявили творчих здібностей. Вони вирішили мало завдань.

Учасники, розбуджені під час фази сновидінь, вирішили на 15-35% завдань більше, ніж перед сном. Крім того, вони наголошували на тому, що рішення просто «виникало» в їх голові без особливих зусиль.

В іншому дослідженні науковці представили учасникам серію логічних ланцюжків, наприклад: A> B, B> C, C> D і так далі. Потім вони задавали їм питання, щоб перевірити розуміння «піддослідних». Наприклад, чи правильне твердження, що B> D? Після виконання завдання ми дали учасникам зробити перерву на денний сон тривалістю від 60 до 90 хвилин, який включав фазу швидкого сну.

Після сну вони продемонстрували значне підвищення результатів, немов з’єднали розрізнені шматочки головоломки уві сні.

Подібний спосіб обробки інформації – ключова особливість, яка відрізняє роботу нашого мозку від комп’ютера. Також це підкреслює різницю між знанням, тобто збереженням окремих фактів, від мудрості, яка передбачає розуміння, що вони означають всі разом. Мудрість – це продукт фази сновидінь.

За даними ще одного дослідження, сновидіння покращують творчі здібності в сфері вирішення проблем.

Учасники навчилися орієнтуватися в віртуальному лабіринті методом проб і помилок, а також за допомогою розміщення унікальних об’єктів, наприклад, новорічних ялинок, в певних місцях. Після навчальної сесії учасників розділили на дві групи.

Перша група 90 хвилин спала, а інша весь цей час дивилася відеоролики. Сплячих учасників час від часу будили і запитували про вміст їх снів. Учасників, які дивилися відео, також періодично запитували, про що вони думають. Після цього учасники знову намагалися знайти вихід з лабіринту.

Як і передбачалося, учасники, які поспали, впоралися із завданням набагато краще тих, хто дивився відео. Але це ще не все. Ті, кому снилися сни про лабіринті, впоралися в 10 разів краще, ніж учасники, які просто спали.

Коли дослідники вивчили зміст снів, все стало зрозумілим – уві сні учасників не відтворювали в точності свій досвід навчання. Замість цього вони вибирали найбільш пам’ятні моменти і намагалися зв’язати їх з уже наявними знаннями. Саме так сновидіння допомагають нам розвивати творчі здібності.

Переваги сновидінь очевидні, проте багатьом з нас не вдається спати по вісім годин на день і відчувати їх на собі. Деякі вважають, що не потребують такої кількості сну. Але дослідження доводять зворотне. Люди, які думають, що можуть мало спати без негативних наслідків, жорстоко помиляються.

Сновидіння надають нам необхідну емоційну допомогу і творять чудеса з обробкою інформації. Якщо ми хочемо бути максимально здоровими, щасливими і творчими, потрібно пам’ятати про ці факти.