У дитинстві дружба зав’язується сама собою. Перші друзі – це діти приятелів наших батьків, сусідські хлопці, однолітки з дитячого садка. З кимось нам подобалося грати в футбол чи в ляльки, дивитися разом мультфільми.
Ставши дорослими, ми починаємо пред’являти більше вимог до свого оточення. Ми хочемо, щоб близькі люди були для нас надійним тилом, тихою гаванню, в якій ми можемо сховатися від життєвих завірюх. Але іноді, щоб рухатися вперед, нам потрібен виклик – і тоді поруч повинні бути ті, хто буде надихати нас на шлях у незвідане.
Психолог Роберт Уікс витратив багато років на вивчення зв’язку між психологічною стійкістю і підтримкою з боку близьких. Він виділив чотири потреби, які важливі для стабільного особистісного розвитку: гармонія, підтримка, виклик і натхнення. Якщо в нашому оточенні є люди, які допомагають нам задовольнити ці потреби, – значить, нам пощастило. Якщо немає – варто їх знайти.
Отже, ось чотири типи друзів, котрі повинні бути в кожного.
1.Друг – Гуру.
Ви навряд чи зустрінете його в галасливій компанії, де розмова скаче з однієї теми на іншу. З ним краще розмовляти віч-на-віч, і ці бесіди завжди наводять на глибокі роздуми.
Саме він спонукає нас розвиватися, замислюватися над фундаментальними питаннями: ким ми себе відчуваємо? Що заважає нам рухатися вперед? Що нас мотивує? Це людина, яка знаходиться поруч з нами, направляє нас і завжди готова дати мудру пораду. Він не судить, але і не втішає.
2.Друг – Напарник.
Саме він мужньо залишається мити посуд після бурхливої вечірки, коли всі гості вже роз’їхалися. Коли потрібна допомога, номер його телефону спливає в голові першим. Його позитивний настрій завжди творить чудеса – тугий клубок проблем раптом розплутується з легкістю, а хвилі нашого відчаю розбиваються об стіну його оптимізму.
Його душевна стійкість і здатність знаходити прості та ясні рішення – відмінна протиотрута від рутини і самобичування.
3.Друг – Троль.
Коли ми вразливі і шукаємо співчуття, він явно не той, хто нам потрібен. Майстер провокаційних питань і дошкульних зауважень, він часом буває нестерпний. Але у його безтактності є зворотний бік – здатність бачити жорстку правду за нагромадженнями порожніх слів.
Його іронія діє як холодний душ: ми перестаємо жаліти себе, вередувати і робити з мухи слона.
4.Друг – Натхненник.
Тільки вчора ми обговорювали з ним, що непогано було б стрибнути з парашутом – а сьогодні вранці він уже сигналить біля під’їзду, щоб їхати на аеродром. Ідеї, які зажадали б довгих тижнів обмірковування, раптом виявляються реальністю за кілька днів. Поїхати з експедицією на Північний Полюс? Елементарно! Навчитися грати на інструментах і зібрати власну групу? Немає нічого простішого!
Не обов’язково друзі будуть саме такими. Але багато хто з наших знайомих можуть стати для нас подібними маяками, а для когось ми самі опинимося натхненником, гуру або напарником. А може, тролем?
. .
. .
