Фобофобія: чи можна боятись страху?

В середині кожної людини сидить страх. Він різний, і саме це лякає багатьох. Собаки, комахи, висота, темрява та ще незліченна кількість тригерів фобій тримають в перманентному напруженні сотні, тисячі та мільйони людей. Задумайтесь, відповідно до статистики Архіву загальної психіатрії, близько 12,5 % населення Землі протягом свого життя стикались зі специфічними фобіями. Власне це свідчить про те, що проблема аж ніяк не надумана, а навпаки — має серйозне підґрунтя.

Що означає поняття “специфічні фобії”? Якщо простими словами, то це страх перед конкретним об’єктом або явищем. Наприклад, чи знали ви, що існує фобія дзеркал (ейзотрофобія)? Або ж фобія волосся (хетофобія)? Цей ланцюжок можна продовжувати довго.

Цікаво, що існує ще один страх, який вирізняється з поміж усіх інших, а саме — фобофобія. Чим він такий унікальний? Все доволі просто (хоча все ж складно), оскільки фобофобія — це страх страху.

Що воно таке та фобофобія?

Перш за все, варто розібратися з значенням цього терміну. Як було сказано вище, фобофобія – це тип тривожного розладу, який полягає в страху перед фобіями. Люди з фобофобією відчувають страх не перед конкретними об’єктами, подіями або ситуаціями, а перед самим страхом. По суті, особа боїться відчути спектр емоцій та фізичних відчуттів, які супроводжують страх.

Уявіть, що ви боїтеся… власного страху. З кожним днем все більше побоюєтесь, що раптом станете жертвою фобії чи вас охопить жахливий напад паніки просто посеред вулиці. Цей ірраціональний страх наростає до нестерпного рівня і паралізує будь-яку активність, бо навіть вихід з дому здається загрозою. З часом цей страх може переформуватись саме в ту фобію, яку ви боялись отримати.

Якщо ви дивились мультфільм під назвою “Мадагаскар”, то згадаєте персонажа на ім’я Мелман. Це жираф, який постійно боявся підчепити якусь хворобу. Як наслідок, його страх хвороб переріс у справжню фобію. Його модель поведінки дещо нагадує модель поведінки людини з фобофобією.

Як зрозуміти, що у тебе фобофобія?

Загалом, симптоми цього тривожного розладу умовно можна поділити на фізичні та психологічні. Якщо говорити про перший тип, то його маркери дещо нагадують панічну атаку. Мова йде про:

  • Нудоту;
  • Задишку;
  • Озноб;
  • Гіпергідроліз (надмірне потовиділення);
  • Пришвидшене серцебиття;
  • Тремтіння;
  • Біль у грудях;
  • Нав’язливі думки;
  • Дисперсію (розлади травлення).

Різниця між панічною атакою та вищезгаданими симптомами фобофобії полягають в різниці чинників, які спричинили такі відчуття. У випадку зі страхом страху, хвиля паніки може виникати після думок про потенційну небезпеку, або ж контакт з об’єктом страху.

Якщо говорити про панічні атаки, то це раптові спалахи сильного страху та тривоги, що супроводжуються різкими фізичними проявами, і зазвичай тривають до 10 хвилин. Фактично, вони можуть виникнути в будь-який момент, без конкретного тригера.

Тепер поговоримо про психологічні симптоми. Варто зазначити, що це більш умовна назва, втім, вона допомагає групувати маркери фобофобії.

  1. Вас лякає лише думка про те, що ви можете відчувати страх і тривогу.
  2. Ви відчуваєте тривожність через те, що є ймовірність відчути страх та фізичні відчуття, що його супроводжують. Це, у свою чергу, спонукає мінімізувати інтеракцію з можливими тригерами страху.
  3. Фобія отримати фобію не дає вам повноцінно жити. Ви не можете займатись всіма сферами свого життя через перманентний страх (працювати в офісі, ходити на побачення, подорожувати тощо).

Діагностика фобофобії

Діагностувати цей тривожний розлад доволі непросто. Цим займаються психологи та психіатори. Визначення проблеми — це перший крок на шляху до її вирішення. Саме тому, якщо людина усвідомлює наявність фобофобії, це значно полегшує перебіг лікування (причина в тому, що вона більш контактна і детальніше описує свої відчуття).

Комунікація є ключовим моментом в діаностиці. Під час консультації лікар ставитиме запитання про симптоми, згідно з діагностичними критеріями Діагностичного і статистичного посібника із психічних розладів, які включають такі пункти:

  • Очікування або зіткнення з ситуацією, яка потенційно може викликати страх, викликає сильне почуття тривоги, що може призвести до тривалого або повторного уникнення певних ситуацій.
  • Супутні симптоми викликають дистрес і погіршують соціальне та/або професійне функціонування.
  • Рівень страху і тривоги непропорційний потенційній небезпеці або результату.
  • Ці симптоми зберігалися щонайменше 6 місяців.
  • Ці симптоми не викликані іншим станом, таким як розлад особистості, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або соціальна тривожність.

Лікування фобії страху

Лікування фобофобії доволі комплексне та тривале. На сайтах іноземних клінік, які вже давно стали еталонами в світовій медицині, згадуються три основних підходи боротьби зі страхом страху (наприклад, Клівлендська клініка).

  1. Когнітивно-поведінкова терапія. Концепція цього підходу полягає в зміні мислення та ставлення пацієнта до об’єкту фобії. Простими словами, терапевт здатен поясними причини та наслідки страхів, а також навчити методам керування своєю реакцією.
  2. Експозиційна терапія. Цей метод нерідко використовують в тандемі з когнітивно-поведінковою терапією. Втім, наважитись на неї деяким пацієнтам може бути проблематично, адже вона передбачає пряму інтеракцію зі своїми страхами. Нюанс в тому, що людина має відтворити симптоми страху або паніки в контрольованому середовищі. Тим самим, вона поступово звикне до цих відчуттів та і втратить чутливість (недарма кажуть, що для того, щоб побороти страх, потрібно глянути йому в очі).
  3. Медикаментозне лікування. Цей підхід спрямований не так на лікування самої фобії, як на її симптоми. Однак пам’ятайте, що без призначення лікаря ні в якому разі не можна приймати жоден препарат!