За останні роки ігрова індустрія, а разом з нею і гравці, істотно змінилися. Починаючи із нішевого хобі, яким захоплювалися переважно підлітки, і яке обслуговували кілька компаній, ігровий ринок в 2016 році перевищив 30 млрд доларів. У 2017 році фінал кіберспортивної «Ліги легенд» переглянули більше глядачів, ніж обидва чемпіонати США з футболу та бейсболу разом узяті.
У міру того як змінювалися самі ігри, змінювався імідж геймерів. Для того щоб дізнатися, як саме він змінився, за підтримки Dell був проведений широкий онлайн-опитування, в ході якого досліджувалися звички геймерів, їх відносини всередині ігрового співтовариства і сама спільнота як така. Опитування проводила незалежна компанія Researchscape з 9 грудня 2017 року по 30 січня 2018 року. У ньому взяли участь 5763 гравців відеоігор у віці 14-87 з 11 країн (Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Індія, Японія, Нова Зеландія, Великобританія і США). Обов’язковою умовою при відборі учасників було те, щоб вони грали у відеоігри не менше однієї години в тиждень.
Результати опитування підтвердили, що сьогоднішній геймер – це далеко не той стереотипний самотній підліток, який грає в підвалі будинку своїх батьків. Швидше, це доросла чоловік, у якого є діти, робота, він відвідує спортзал і є цілком комунікабельною людиною. Значна частина респондентів перебували у віці 20 (26%) або 30 років (22%); 12% – підлітки (14-17 років).
Більшість опитаних грають від шести до дев’яти годин на тиждень, 25% грають 10-19 годин, а 21% – грає 20 і більше годин на тиждень.
Геймери могли відмовляти собі в сні (37%) і в харчуванні (18%) заради ігор, 23% готові проміняти свята на комп’ютерні ігри, 21% – свята друзів, по 18% – день народження одного з членів сім’ї і важливе спортивне змагання. Від солодощів заради гри готові відмовитися 28%, від улюбленого телешоу і від соц. мереж – по 23%. Як і очікувалося, до перерахованих жертв більш схильні молоді гравці (до 39 років).
На даний час не існує жодного універсального визначення ігрової залежності. Не встановлено, скільки годин потрібно грати, щоб людина вважалася узалежненою від відеоігор. Більшість визначень пов’язані з надмірною кількістю часу, витраченого на гру, що призводить до негативних емоційних, соціальних, стосункових, освітніх або кар’єрних наслідків. Замість того, щоб присвятити енергію “реальним” заходам і заняттям, узалежнений витрачає більшу частину свого часу на ігри.
Які ж ознаки узалежнення?
– Значний негативний вплив на продуктивність праці, успішність у навчанні та міжособистісні відносини.
– Трата більшої частини свого вільного часу на відеоігри.
– Гра протягом шести-восьми годин безперервно.
– Втрата інтересу до соціальної діяльності.
– Уникнення особистих обов’язків або зобов’язань, щоб це не заважало грати в ігри.
Які проблеми викликає зловживання?
. .
. .
Емоційні проблеми
Люди, що борються із залежністю від відеоігор, можуть мати більший ризик депресії, самотності, соціальної тривоги, гніву та почуттів сорому чи збентеження за те, що проводять стільки часу, граючи в ігри. Зауважте, що ці проблеми можуть бути результатом залежності від відеоігор, але також можуть відігравати роль у розвитку самої залежності.
Фінансові проблеми
Це, як правило, не проблема для дітей, але дорослі та підлітки можуть витрачати великі суми на нове комп’ютерне обладнання, плату за підписку та, звичайно ж, нові відеоігри. Крім того, фінансові труднощі можуть виникати, коли людина втрачає мотивацію до роботи – це доволі поширена ситуація серед узалежнених.
Проблеми зі здоров’ям
Люди, залежні від відеоігор, часто мають порушення сну, можуть нехтувати особистою гігієною, мають дуже мало фізичної активності та схильні до нездорового харчування (фестфуд та пів фабрикати, щоб не відволікатись від ігор надовго).
Соціальні проблеми
В міру того, як залежність прогресує, людина, як правило, витрачає більше часу на гру з рахунок зустрічей з друзями, проведення часу з сім’єю та іншими близькими людьми. Узалежнений може стверджувати, що має “багато друзів в Інтернеті”, проте він як і раніше відчуватиме самотність, депресію та соціальну ізоляцію через відсутність особистого контакту з іншими людьми.
Сімейні проблеми
Сімейні проблеми можуть стати найпоширенішою проблемою для узалежнених від відеоігор. Звичайно, погані сімейні стосунки можуть збільшити ймовірність виникнення залежності – як способу втечі від реальності, сповненої проблем у світ віртуальний. Проте частіше пристрасть до відеоігор власне і призводить до конфлікту у сім’ї. Близькі люди відчувають недостатність часу і уваги, а коли намагаються регулювати час для ігор, узалежнена людина реагує переважно агресивно, що загострює конфлікт.
Пропонуємо Вашій увазі альтернативу віртуальним іграм, розуміючи, що ресурсом в даній ситуації буде міжособистісне повноцінне спілкування учасників. Запрошуємо долучитися до діяльності Клубу інтелектуальних ігор – Ігрова Незалежність. В основі нашої ідеї – ігри з проективними картами, також взаємодія учасників і цікаві психологічні акценти, що можуть бути проявлені за допомогою реальної гри!
Надія Іванців, лікар – психотерапевт
