4775
Помилка - слово з негативним забарвленням. При чому асоціації стійкі і давні. Бо ще в школі помилки виправляли червоною ручкою і ставили погані оцінки. Бо той, хто помилився - слабак, невдаха, лузер... А проте - боятись помилок - означає боятись ризику, боятись почати щось нове, тобто це означає залишатись на місці, не розвиватись, не іти до своєї мрії...
5734
Зупинити час... одвічна мрія людства, що так боїться не встигнути.. не досягнути... не спробувати... І все ж - це лиш ілюзія - час невблаганний. Але чи задумуємось ми, наскільки марнотратно ми витрачаємо цей безцінний ресурс?
5900
Бути на хвилі, все встигнути, мчати життям на повній швидкості - часто саме так ми уявляємо еталон життєвого темпу. І все ж - що ми насправді отримуємо? Миготливу картинку навколишнього світу, калейдоскоп вражень, поверхневість, втому, вигорання? І пролітаємо найважливіші моменти - щоб потім у спогадах відчути щем і ностальгію за втраченим?
12688
Як неправильне виховання в дитинстві заважає цінувати себе і свої досягнення в дорослому віці? Пояснює психолог-консультант Дарій Сіканавічос
6387
Кожен з нас хоч раз, та все ж відчував певні шизоїдні емоційні стани - коли навколо надто багато подразників, і психіка просто не витримує навантаження, в такі моменти хочеться втекти, закритись вдома, заховатись.. Але для більшості - такі ситуації - вийняткові.. Проте є люди, для яких такий спосіб втечі від світу є нормою.. давайте спробуємо зрозуміти, чому..
7200
Важко працювати, заробляючи гроші - щоб дозволити собі щось, що приносить задоволення. Знайома схема? Як часто ми крутимося у ній, наче білка в колесі... І як тут зупинитись - можна ж все втратити? Чи, можливо, варто шукати справу, яка і стане змістом життя?
9042
Коли життя стало схожим на замкнуте коло, а всі спроби вирватися з нього зазнають поразки, не поспішайте звинувачувати себе. Проблема не в характері чи відсутності сили волі. Аби щось змінити, потрібні ресурси, але де їх взяти?
7734
Проста неуважність чи очевидний розлад здоров'я? Чи можемо ми впоратися зі своєю забудькуватістю самі? Чи все ж варто звернутися за допомогою до фахівців?
6481
Балансувати над пропастю - можливо, саме це і є суттю життя? Поміж страхом і довірою, задоволенням і апатією, наповненням і порожнечею? Хто про це розкаже - лише той, хто пережив цей небуденний досвід - бути людиною))
7322
Треба знати собі ціну - говорять у народі, але яка одиниця вартості? Як виміряти те, на що ти заслуговуєш або можеш претендувати? Можливо, єдиним мірилом тут є сповнене любові і підтримки дитинство - не більше і не менше!
9338
Чи добре ми відчуваємо кордони іншої особистості? Де закінчується наша територія - і починається інша? І чи зможемо вчсно зупинити когось, хто нападає і порушує наші власні границі?
3799
Почати все із чистого листа.. Деколи є така необхідність - навчитись починати спочатку. Чи це легко? По-різному. Але якщо рутина і одноманітність не дає відчути смак життя - варто наважитись і зробити перший крок у невідоме! І майте на увазі - найважче змінити повсякденні звички))
Клепкаінфо - психологія, стосунки
Помилка - слово з негативним забарвленням. При чому асоціації стійкі і давні. Бо ще в школі помилки виправляли червоною ручкою і ставили погані оцінки. Бо той, хто помилився - слабак, невдаха, лузер... А проте - боятись помилок - означає боятись ризику, боятись почати щось нове, тобто це означає залишатись на місці, не розвиватись, не іти до своєї мрії...
Зупинити час... одвічна мрія людства, що так боїться не встигнути.. не досягнути... не спробувати... І все ж - це лиш ілюзія - час невблаганний. Але чи задумуємось ми, наскільки марнотратно ми витрачаємо цей безцінний ресурс?
Бути на хвилі, все встигнути, мчати життям на повній швидкості - часто саме так ми уявляємо еталон життєвого темпу. І все ж - що ми насправді отримуємо? Миготливу картинку навколишнього світу, калейдоскоп вражень, поверхневість, втому, вигорання?
І пролітаємо найважливіші моменти - щоб потім у спогадах відчути щем і ностальгію за втраченим?
Як неправильне виховання в дитинстві заважає цінувати себе і свої досягнення в дорослому віці? Пояснює психолог-консультант Дарій Сіканавічос
Кожен з нас хоч раз, та все ж відчував певні шизоїдні емоційні стани - коли навколо надто багато подразників, і психіка просто не витримує навантаження, в такі моменти хочеться втекти, закритись вдома, заховатись.. Але для більшості - такі ситуації - вийняткові.. Проте є люди, для яких такий спосіб втечі від світу є нормою.. давайте спробуємо зрозуміти, чому..
Важко працювати, заробляючи гроші - щоб дозволити собі щось, що приносить задоволення. Знайома схема? Як часто ми крутимося у ній, наче білка в колесі... І як тут зупинитись - можна ж все втратити? Чи, можливо, варто шукати справу, яка і стане змістом життя?
Коли життя стало схожим на замкнуте коло, а всі спроби вирватися з нього зазнають поразки, не поспішайте звинувачувати себе. Проблема не в характері чи відсутності сили волі. Аби щось змінити, потрібні ресурси, але де їх взяти?
Проста неуважність чи очевидний розлад здоров'я? Чи можемо ми впоратися зі своєю забудькуватістю самі? Чи все ж варто звернутися за допомогою до фахівців?
Балансувати над пропастю - можливо, саме це і є суттю життя? Поміж страхом і довірою, задоволенням і апатією, наповненням і порожнечею? Хто про це розкаже - лише той, хто пережив цей небуденний досвід - бути людиною))
Треба знати собі ціну - говорять у народі, але яка одиниця вартості? Як виміряти те, на що ти заслуговуєш або можеш претендувати? Можливо, єдиним мірилом тут є сповнене любові і підтримки дитинство - не більше і не менше!
Чи добре ми відчуваємо кордони іншої особистості? Де закінчується наша територія - і починається інша? І чи зможемо вчсно зупинити когось, хто нападає і порушує наші власні границі?
Почати все із чистого листа.. Деколи є така необхідність - навчитись починати спочатку. Чи це легко? По-різному. Але якщо рутина і одноманітність не дає відчути смак життя - варто наважитись і зробити перший крок у невідоме! І майте на увазі - найважче змінити повсякденні звички))
