Життя з циклотимією: виклики, ресурси та шляхи до стабільності

Емоційні гірки циклотиміка: як зберегти стабільність у часи війни

Як бути, коли твій емоційний стан схожий на гірки? Під час війни, коли стреси множаться, ці перепади можуть здаватися ще сильнішими. Варто задуматися, як зупинити цей нескінченний кругообіг підйомів та спадів. Я циклотимік, і моя історія може бути корисною для тих, хто також опинився на межі можливостей у цей важкий час.

Проблеми почалися в мене ще два роки тому, коли я відчув себе на піку виснаження. Невгамованість, безсоння, тремор – вже звичні “спутники” мого життя. Я звернувся за допомогою до лікаря, аби зрозуміти, як жити у таких умовах. Він зрозумів, що я – циклотимік. Хоча пік успішності та продуктивності приносить у житті величезне задоволення, він недовговічний. Під час таких підйомів здається, що здатен звернути гори: тридцять завдань на день та відвідини спортзалу – це легко.

Проте кожен підйом супроводжується падінням. Замість драйву – виснаження, сором, докори сумління. Кожен момент відпочинку наче втрачає цінність, адже відпочиваючи, не працюєш. Це борги, які доводиться повертати. Легко вірити, що втома та вигорання – це обов’язкова частина успіху, що ці відчуття роблять тебе сильнішим. Але глибоко всередині витримати ці крайнощі стає все важче.

Циклотиміки, як я, ризикують не лише втратити спроможність до високої продуктивності, але й ризикують перейти межі стресу, що може призвести до серйозних психічних розладів, таких як депресія. Варто пам’ятати, що депресія – це недвозначний сигнал вашого організму про виснаження. Тіло намагається зупинити вас, коли ви переходите всі межі.

Забезпечення стабільності стає справжнім викликом. Це безумовно важко: коли два тижні ти на нервах, а потім ще чотири дні потребуєш відновлення, знаходитися на крок попереду. Проте, робота над своїм станом, співчуття до самого себе, визнання власних обмежень і прав на відпочинок – це той шлях, яким потрібно йти.

Кроки для стабілізації

Щоб навчитися жити з циклотимією, слід прийняти декілька важливих кроків:

  • Повертайте собі чутливість до власних почуттів.
  • Вчіться визнавати свої обмеження, навіть якщо це здається дуже складним.
  • Знайдіть спосіб якісного відновлення та відпочинку.
  • Не соромтеся шукати професійну допомогу, якщо відчуваєте себе збитим з ніг.

Якщо ви впізнали себе у цих рядках, і ваш стан викликає занепокоєння, зверніться до спеціаліста. Не залишайте без уваги сигнали вашого тіла. Ви заслуговуєте на стабільність і гармонію у своєму житті, особливо у такий невизначений час.