Слово “Лікантроп” переводиться із грецької мови як «людина-вовк». Це визначення існує вже не одне століття, і коренями сягає в фольклорні легенди про перевертнів. Згадки про людей, що здатні перетворюватись в тварин (переважно, зрозуміло, вовків) можна знайти майже в будь якій культурі. В слов’янській міфології така істота теж існує і носить ім’я «вовкулака». Однак окрім вовків у міфології люди часто перетворювались у ведмедів (Північна Європа), змій (Індія), леопард (Африка).
Писалось не мало міфічних та псевдонаукових трактатів, присвячених цій темі, де лікантропія, міфічна хвороба, справді використовувалась як пояснення причин перетворення людини на тварину. Однією із найпопулярніших книг того часу була «Книга Перевертнів» Сабіна Берінга-Гулда, британського священика та проповідника. Гулд в своїй книзі, подібно до «Молоту Відьом» пред’являв доволі спірні докази та приклади, аби показати «лікантропів» (не психологічну хворобу, а міфічну) у найбільш неприглядному вигляді.
Іллюстрація із “Книги Перевертнів”.
Однак на той момент мало кому було відомо, що причини цього захворювання крились зовсім не в прокляттях, та й носила вона більш практичний та прагматичний характер. Це психологічне захворювання, що впливає не лише на поведінку людей, а й на світогляд.
Лікантропи вірять, що в дійсності вони тварини або перевертні. Цей психопатологічний розлад особистості має свої різновиди. Наприклад, при боантропіі людина уявляє себе коровою і биком і навіть може пробувати харчуватися травою. Психіатрія пояснює це явище проекцією прихованих афектів психіки, зазвичай сексуального або агресивного змісту, на образ тварини.
Двадцятивосьмилітній вбивця, котрий страждав окрім лікантропії ще й параноєю та шизофренією описував симптоми хвороби так:
«Коли я засмучений, я відчуваю, як ніби перетворююся на когось іншого: у мене ціпеніють пальці, немов шпильки і голки встромлено мені в долоню; я втрачаю контроль над собою … Я відчуваю, що перетворююся на вовка. Я дивлюся на себе в дзеркало і бачу процес перетворення. Моє обличчя тепер не моє, воно зовсім перетворюється. Я пильно вдивляюся, мої зіниці розширюються, і я відчуваю, як ніби у мене виростає шерсть по всьому тілу, а зуби стають довшими.»
Вважаєьбся, що діагноз «Лікантропія» можна ставити при двох симптомах:
- Хворий сам розповідає про те, як відчував (чи відчуває), що перетворюється на тварину.
- Хворий поводиться по звірячому, наприклад виє на місяць, ходить на четверенька абощо.
Із відомих хворих на Лікантропію можна відзначити Мануела Бланко Ромасанту, першого серійного вбивцю Іспанії, про котрого навіть зняли художній фільм.
Однак Лікантропія зовсім не обов’язково справа серійних вбивць, ця хвороба зустрічається і в повсякденні. Часто до неї відносять дітей, що виросли в незвичних умовах. Однай найпоширеніша лікантропія саме в проектуванні жорстокої або сексуальної поведінки на приклади тварин.
Лікантропія – захворювання, що вимагає лікування, адже пацієнт не відповідає за свої дії під час припадків, як і у випадку із “роздвоєнням особистості”.
