З народженням дитини спосіб життя жінки кардинально змінюється. Згідно даних соціальних досліджень, як в Європі так і в Україні близько 98% жінок ідуть в декретну відпустку після народження дитини. У житті чоловіка не відбувається таких серйозних змін, і здається, що йому простіше звикнути до нової ролі. При цьому за статистикою в європейських країнах депресія після народження дитини виникає у батьків в 10-12% випадків, тобто майже так само часто, як у матерів. Чому так відбувається? Психологи дають три відповіді.
Стан партнера
Американський психіатр Мюррей Боуен говорив про те, що сім’я – це система стосунків, учасники яких впливають один на одного. Дослідження показують, що жінки, які уникли післяпологової депресії, отримують стабільну емоційну підтримку від чоловіка.
Це правило вірне і для чоловіків: розвиток депресії у батька пов’язано насамперед зі станом дружини. Якщо дружина перебуває у важкому емоційному стані, чоловікові доводиться брати турботу про дитину на себе, самостійно освоювати нову роль. Йому немає з ким розділити думки і тривоги.
«Дружина весь час плакала, не могла взяти дочку на руки і годувати, – розповідає батько однорічної дочки. – Мені доводилося робити все самому. Дочка зригувала, я хвилювався і не міг зрозуміти, чи це є нормальним. Мені хотілося обговорити це з дружиною, порадитися з нею, але вона просто йшла в кімнату і лежала нерухомо».
Нереалістичні очікування
Перед народженням доньки з’ясувалося, що чоловік не знає про те, що пологи – дуже болісний процес. Він ніколи не обговорював це з мамою або друзями, не замислювався про це. Він з подивом прочитав кілька історій про пологи на жіночому форумі і активно включився в пошук пологового будинку. Як правило, чоловіки рідше обговорюють з батьками або колегами труднощі турботи про дитину. Тому їх шанси сформувати адекватні уявлення про батьківство трохи нижче, ніж у жінок.
За даними досліджень, одну з головних ролей у розвитку депресії грають ідеалістичні очікування від батьківства. Австралійські психологи Трейсі Маскат і Карен Торп опитували пари, що очікували дитину, щодо їх уявлень про поведінку новонародженої дитини. Потім учасників дослідження відвідували через кілька місяців після пологів.
Виявилося, що батьки з ідеалістичними уявленнями відчували постійну тривогу і розчарування. Спокійно справлялися з труднощами пари, які готувалися до найгіршого.
«Я знав, що з малюком буде складно, але не уявляв, що наше життя настільки зміниться, – каже батько півторарічної доньки. – Я думав, що ми продовжимо подорожувати і часто ходити в гості, тільки вже разом з дитиною. Але перші кілька місяців дочка дуже погано спала і багато плакала – навіть на вулицю з нею було важко вийти, не те що кудись їздити. Мені здавалося, що це ніколи не скінчиться і попереду немає нічого хорошого, мені не хотілося вставати вранці».
Криза у стосунках
Психологи Ланге, ван дер Харт та Хейлі розробили періодизацію життя сім’ї. Поява першої дитини знаменує перехід від однієї стадії, пари, до наступної – сім’ї з маленькими дітьми. Масштабні зміни в сім’ї провокують кризу в стосунках подружжя. Якщо до народження дитини в парі були проблеми, то з її появою труднощі часто поглиблюються.
У Великобританії досліджували ефективність державної програми для майбутніх батьків. Після народження дитини учасників запитували, які знання їм дійсно стали в нагоді. Інформація про те, як вирішувати конфлікти в парі, виявилась найкориснішою, на відміну від розділів про прикорм і купання.
«Ми часто сварилися з дружиною ще до народження сина – вона була незадоволена моїми звичками, друзями, роботою, – розповідає батько 10-місячного сина. – Я сподівався, що наші стосунки налагодяться, коли з’явиться дитина, вона дуже його хотіла. Але після народження сина я відчув себе зовсім непотрібним. Дружина говорила, що я не так тримаю і одягаю малюка, їй не хотілося мене до нього підпускати. При цьому вона постійно говорила, що я мало допомагаю. Увечері мені не хотілося йти додому».
Реалістичні очікування – одна з найважливіших складових щасливого батьківства. Подружжя повинні бути готові до серйозних змін у житті і в стосунках, та при цьому пам’ятати, що освоювати нову роль доведеться обом, не тільки дружині, а й чоловікові. Взаємна підтримка, готовність вислухати і підтримати один одного допоможуть впоратися з усіма труднощами.
