6 ознак здорових стосунків

6_oznak_zdorovyh_stosunkiv_02

“Любов живе три роки”, “любов зла”, “романи добре не закінчуються” – це все стереотипи, з котрими сучасні психологи зовсім не погоджуються. Адже все трохи складніше, іноді здорові стосунки мають в собі хворобливі нотки, котрі ще можна вилікувати. Ми наведемо для вас основні ознаки здорових “романтичних зв’язків”, розкажемо, що робити, якщо все не так, та надамо пораду психолога. Хтозна, можливо саме для вас ця стаття буде корисною?

Ознаки здорових стосунків

Ви почуваєтесь у безпеці

Партнер поважає вашу фізичну недоторканність. Відчуття безпеки – основа здорових стосунків. В присутності партнера ви можете з повною довірою скинути маску і показати свою вразливість. Ви відчуваєте, що вами не маніпулюють, вам не загрожують – навпаки, вас поважають.

Коли ви зустрічаєтеся після розлуки, перше ваше почуття – радість. І в цілому серед почуттів, які забарвлюють ваше спільне життя, більше радості і задоволення, хоча бувають і гнів, страх, розчарування. Але ви можете поділитися цими почуттями з партнером, і він вас не відштовхне. Удвох ви зможете зрозуміти, звідки ці почуття, і залікувати рани від них.

  • Якщо це не так?

Можливо, ваші стосунки можна назвати патологічними: вони шкідливі для вас, але ви не можете їх припинити. Інтенсивність емоцій часто говорить про занадто тісний зв’язок і маскує розлад у стосунках, які помилково вважають «пристрасними».

  • Поради психолога:

Знайте, що стосунки, які не дають почуття безпеки, не даватимуть його і в майбутньому. Спробуйте виявити побічну вигоду, яку вони вам приносять. Наприклад, яскравість почуттів і сексуальних переживань заглушає почуття внутрішньої порожнечі. Постарайтеся обговорити з партнером те, що порушує вашу безпеку. Якщо він вас не почує, не соромтеся звернутися по допомогу до професіонала, щоб зрозуміти, чи є майбутнє у ваших стосунків.

Ви не боїтесь висловлювати незгоду

Ви можете заперечувати партнеру, висловлювати іншу точку зору. У вас немає відчуття, що ви повинні себе контролювати, що потрібно зважувати кожне слово, щоб не отримати у відповідь гнів, агресію або знецінення. Ви вірите, що зможете домовитися і кожен буде прийнятий і почутий. Ви знаєте, що близькі і теплі стосунки вимагають взаємних зусиль і відкритості, і це не застигла конструкція, а система, яка вимагає постійного підживлення.

  • Якщо це не так?

Можливо, у вас домінантний партнер. Він недостатньо впевнений у собі, намагається за ваш рахунок підняти самооцінку і тому не виносить ніяких протиріч. Або ваш спосіб висловлювати незгоду ранить його, він починає захищатися, а вам здається, що ви не можете ні про що вільно говорити.

  • Порада психолога:

Перш ніж звинуватити партнера в тиранії, займіться самоаналізом. Як ви висловлюєте незгоду? Чи вдається вам говорити про почуття або ви теж, захищаючись від переживань, нападаєте на партнера? Поговоріть з ним про те, що для збереження стосунків вам потрібна можливість висловлювати точку зору. Можливо, цього не вистачить, щоб відстояти свої кордони. Тоді доведеться поборотися за себе і свої стосунки.

Ви не обмежені звичною роллю

Ви можете проявляти всі грані своєї особистості, і це не ставить під загрозу вашу любов. Така гнучкість говорить про здорові стосунки. Ви не укладені в рамки єдиної ролі і не наклеюєте ярлики на партнера, знаючи, як небезпечна ілюзія про те, що ви вивчили іншу людину достеменно. Ви відчуваєте, що вільні змінювати свої смаки, думки, звички, і надаєте іншому таку ж свободу. Ви можете разом змінюватися, постійно відкриваючи один одного заново.

  • Якщо це не так?

Замкнувши себе в рамках однієї ролі, ми втрачаємо доступ до багатств нашої особистості і гальмуємо розвиток стосунків. Оцініть, скільки неприємностей вам завдає життя «під ярликом». Подумайте проярлики, котрі ви наклеюєте на партнера. У ці ігри часто грають удвох.

  • Порада психолога:

Якщо ви задихаєтеся, запитайте себе, наскільки вам зручна чи незручна така ситуація. Подумайте, які бонуси отримує від ситуації ваш партнер, як давно і з якої причини до вас приклеївся ярлик. Чому б не підкреслити з гумором те, що у вашій поведінці «виходить за рамки»?

Спробуйте поговорити з партнером: які почуття у нього виникають, коли ви так чините? Постарайтеся його почути і поділитися своїми переживаннями, коли він не дозволяє вам виходити зі звичної ролі. Ви маєте право змінюватися і діяти у відповідності зі своїми бажаннями та потребами.

Вас слухають та підтримують

Коли ви висловлюєте свою думку або почуття, то відчуваєте, що партнер з вами, що він вас вислуховує і намагається зрозуміти. Ваші почуття і переживання важливі для нього. Ви можете просити про увагу та підтримку і отримувати їх.

Вам не треба благати про це, партнер відгукується на ваші прохання, як і ви на його.

Таке ставлення називається «розумінням серця». Навіть якщо партнер не завжди розуміє, що вас засмучує, він засмучений тим, що ви засмучені, і йому важливо, що ви ділитеся з ним цим. Ваші особисті проблеми не залишаються тільки вашими, а стають загальними.

  • Якщо це не так?

Можливо, у ваших стосунках все йде добре тільки тоді, коли «погода в домі» хороша. Деяких це влаштовує: вони не знають, як надати підтримку, бояться помилитися і відчути гнів партнера. Але якщо один з партнерів не приділяє іншому увагу і підтримку, це неминуче завдаєболю. Другий партнер відчуває себе неважливим і непотрібним.

  • Порада психолога:

Для початку чітко сформулюйте свої потреби, не чекаючи, що партнер вгадає їх. Ми думаємо, що люблячий партнер прочитає наші думки, але це міф. Не соромтеся говорити про те, що взаємна підтримка і увага складають для вас основу стосунків. Ви також можете пояснити, яка саме підтримка вам потрібна: просте слухання, підбадьорення, пошуки рішення або щось іще.

Якщо в цей момент ваш партнер нездатний повністю задовольнити вашу потребу, пошукайте підтримки в іншому місці (сім’я, друзі). Потім обов’язково поверніться до розмови про важливість такої допомоги для вас.

Ви незалежні

Ви можете спілкуватися з друзями та рідними, планувати справи, самостійно задовольняти власні потреби. Ваш партнер не стає вам ні батьком, ні «милицею». Ви знаєте, що з ростом залежності посилюється страх втратити стосунки, і тоді в них необхідність бере верх над бажанням. Проте у незалежності немає абсолютної цінності: кожен в парі незалежний, щоб більше цінувати близькість. Пара повинна знайти рівновагу, котра підійде кожному.

  • Якщо це не так?

Можливо, ваша залежність – явище минуще, або ви її не усвідомлюєте. Можливо, ви вибрали її з міркувань зручності або через страх самотності. Вона також може бути результатом стосунків, в котрих вас пригнічують, щоб було простіше вас «підкорити». Вам потрібно оцінити переваги та незручності свого становища.

  • Порада психолога:

Добре обдумайте всі ризики, котрими вам загрожує подібна залежність. Неважливо, матеріальна це залежність, фінансова або емоційна. Задавши собі питання: «Чого мене позбавляє ця залежність?», «Як би я жив, обходячись своїми власними засобами?», «Чому я не можу поговорити з партнером про це?», Ви зможете при необхідності змінити свої стосунки, або, якщо виходу не буде, зупинити їх.

Ви розвиваєтесь

Ваші стосунки – це сила, що штовхає вас вперед. Вони дозволяють вам розвиватися і заново відкривати себе. Здорова емоційна прив’язаність – це взаємозалежність, вона цілюща за своєю суттю, оскільки дозволяє розірвати коло повторень хворобливого досвіду і вилікуватися від деяких минулих ран. Ви відчуваєте, що вас цінують і приймають, не намагаючись переробити.

  • Якщо це не так?

Можливо, ви застрягли в негативному циклі стосунків або страждаєте від страху втратити важливість для того, кого любите. У будь-якому випадку примус, страх і страждання відбирають у вас задоволення і шанс бути собою спокійно й вільно.

  • Порада психолога:

Як тільки-но ви починаєте відчувати себе не дуже добре у стосунках, наприклад, часто відчуваєте злість або печаль, втрачаєте самоконтроль, займаєте оборонну позицію або роздратовані, потрібно задати собі питання про почуття, які змушують вас бути агресивним або безпорадним, і про природу своєї прихильності. Це дослідження часто простіше провести за допомогою професіонала.

Тут важливо пам’ятати, що в коханні не буває нічого неминучого: на те, що з нами відбувається, ми погоджуємося самі, свідомо чи несвідомо.