Жити під одним дахом, вважатися сім’єю, ростити разом дітей і при цьому відчувати себе чужими один одному – знайома ситуація, чи не так? Чому в партнерських відносинах ми іноді відчуваємо себе більш самотніми, ніж ті, хто формально вільний? Пояснює психолог Маргарет Пол.
Самотність – хворобливе відчуття. Коли я працюю з клієнтом, який бореться із залежністю, і прошу його заглянути в себе, щоб зрозуміти, які почуття він намагається приглушити їжею або алкоголем, то чую часто одну і ту ж відповідь: самотність. Можливо, ви думаєте, це почуття відчувають переважно ті, хто живе один і не має сім’ї, але це не так. Саме в партнерських стосунках багато хто відчуває себе покинутими, ізольованими. Адже стосунки далеко не завжди рятують від самотності, навпаки – вони часом викликають її.
Ми відчуваємо себе глибоко самотніми, коли хочемо відчути душевний контакт з кимось, але цей хтось нам недоступний, не хоче або не може нам відкритися. Це відчуття, безумовно, присутнє і коли ми одні, але часто воно виникає в стосунках, коли один або обидва партнери втратили зв’язок один з одним. Через те, що хтось із них розсерджений або закрився у собі, хворий або сильно втомився.
Бути одному і бути самотнім – не одне й те саме. Відчуття порожнечі виникає, коли у нас порушений контакт з самими собою – коли ми не здатні прислухатися до своїх почуттів, засуджуємо себе, звертаємося до різного роду залежностей, щоб позбутися від хворобливих відчуттів, або покладаємо відповідальність за свої почуття на когось іншого.
Ми завжди будемо відчувати себе самотніми і покинутими, коли відмовляємося від себе.
Більш того, втративши зв’язок з самими собою, ми не можемо з’єднатися і з іншими. І ці порушені зв’язки стають джерелом глибокого відчаю і розчарування. Людина, яка живе одна, але при цьому любить і цінує себе, може і не відчувати цієї болючої порожнечі. Вона здатна насолоджуватися своєю самотністю і підтримувати зв’язки з іншими, коли ті готові йти на контакт.
ЩО РОБИТЬ НАС САМОТНІМИ У СТОСУНКАХ?
Ви можете відчувати себе самотніми з партнером, якщо:
- ваше серце закрите, тому що так ви захищаєте себе від образи, гніву або можливого відторгнення. Ви не можете бути в контакті з партнером, коли закриті.
- партнер закритий, розгніваний або занурений в себе.
- партнер навмисно блокує спілкування з вами, прикриваючись роботою, телевізором, алкоголем, хобі, інтернетом і так далі.
- ви підстроюєтеся під партнера, намагаючись так керувати його почуттями. Відмова від себе заради маніпуляції заважає створенню справжнього душевного зв’язку.
- ви обидва або один з вас не бажає помічати конфлікту, який назріває. Небажання відкрито говорити на гострі теми створює перешкоди між вами.
- ви або ваш партнер використовує сексуальні відносини як форму контролю.
- ви прокручуєте відносини в голові, замість того щоб обговорювати їх разом, з відкритими серцями. Розумовий аналіз може бути іноді привабливим, але через якийсь час ви відчуваєте нудьгу і порожнечу.
- партнер критикує ваші думки, почуття, погляди або дії. Засудження і критика роз’єднують людей.
- ви або ваш партнер занадто втомилися, чимось пригнічені або надто погано себе відчуваєте, щоб підтримувати зв’язок.
- Словом, все, що роз’єднує нас з самими собою і партнером, викликає почуття самотності. І навпаки, ізоляція зникає, коли ми відверті і відкрито йдемо на контакт один з одним.
МИ ВІДЧУВАЄМО ЗВ’ЯЗОК ОДИН ІЗ ОДНИМ КОЛИ…
- не боїмося бути самими собою, вразливими. Ми говоримо те, що думаємо, без почуття провини або страху засудження.
- готові зустрічатися з неприємними переживаннями, дбайливо обходитися з ними і вчитися у них – брати на себе відповідальність за всі наші почуття, а не уникати їх, використовуючи різні види захисту. Коли ми перебуваємо в контакті з собою, ми можемо налагоджувати зв’язки з іншими, ми готові дізнаватися про себе і партнера щось нове, особливо в конфліктах.
- проявляємо турботу і співчуття до себе і партнера.
- знаходимо час, щоб бути разом, розмовляти, грати, любити, сміятися, вчитися і рости. Ми зацікавлені в особистісному зростанні і розвитку наших стосунків.
Коли спільний час, розвиток здатності любити себе і ділитися любов’ю один з одним стає пріоритетом для обох партнерів, у вас є великий шанс залишатися в повному контакті з собою і один з одним. У таких стосунках люди рідко відчувають себе самотніми.
