Чи відчували ви приємність від звуків? Давно відомо, що шепіт, муркотіння кота, палахкотіння вогню, шурхіт листя, плюскіт води позитивно впливають на людину: заспокоюють, розслабляють чи навіть надихають. У когось вони можуть навіть викликати поколювання у потилиці та хребті, про яке у народі кажуть “мурашки по шкірі”.
Завдяки інтернету такі звуки у поєднанні з лагідним, повільним і заспокійливим відеорядом стали окремим видом відео – АСМР. Вперше таку абревіатуру вжили у 2010 році американські користувачі інтернету, які описали реакцію мозку і нервової системи на приємні звуки, назвавши це явище автономною сенсорною меридіональною реакцію (auto sensory meridian response). Похідним словом від цієї абревіатури стало АСМРтист: творець відповідних відео, відеоблогер.
Стимулами для виникнення такої реакції можуть бути як звуки чи зображення, так і їх поєднання. Дещо складнішим прийомом є відео з рольовою грою, у якій АСМРтист нібито спілкується індивідуально з кожним глядачем, проявляючи увагу, опіку, турботу. Коли йдеться про АСМР-стимули, частіше вживають слово тригери (англ. «trigger» – курок). Кожен АСМРтист намагається придумувати власні тригери, яких безліч, однак найпопулярнішими є шепіт, читання книжок, плямкання, жування їжі, розчісування волосся. До них повинні бути відповідні жести, міміка, тло відео.
Вже у середині 2010-их років стали виникати у різних країнах світу онлайн-спільноти АСМРтистів, популярні ютуб-канали з мільйонами підписників. Серед АСМРтистів значно переважають жінки.
Втім, сучасні науковці не надають АСМР-відеороликам серйозної ваги. Наразі ґрунтовно ніхто не вивчав причинно-наслідкові зв’язки між відчуттями глядачів та втіленими ідеями творців. Втім, останніх це мало хвилює, адже є беззаперечний фактор статистики переглядів АСМР-відео на ютубі. Крім того, АСМР-творчість доступна в інстаграмі та аудіосервісах, однак найпопулярнішим є ютуб.
АСМР – це не лише спокій
Під час перегляду таких відео доволі швидко знижується стрес, тривога, зникають панічні атаки. Також вони позитивно впливають на сон.
Щоб досягти того чи іншого ефекту, як АСМРтисти, так і глядачі повинні розуміти певні технічні особливості їх перегляду (прослуховування). Так, загальновідомі монотонні звуки природного походження (шум дощу, течія річки, вітер) більш сприятливі для сну. А штучні, створені людиною (шепіт, плямкання, взаємодія з матеріалами на кшталт паперу чи тканин) – заспокійливий ефект. Аби досягти тієї чи іншої мети, така творчість повинна мати сприятливі умови: для перегляду рекомендують тихе приміщення з малим (або м’яким) освітленням, слухати у навушниках.
Однією з перешкод може стати…реклама. Знаючи про популярність АСМР-відео, їх творці заробляють на власній творчості, відтак перш ніж відео почнеться, глядачам доводиться переглянути рекламу, що може викликати зворотній ефект. Втім, якщо йдеться про так звану нативну рекламу (контекстуальну згадку торгової марки чи продукту під час створення АСМР-відео), її присутність може бути майже непомітною і менш дратівливою.
АСМР в Україні
Поки що цей різновид онлайн-творчості в українському сегменті інтернету не має такого значення, як у англомовному чи навіть російськомовному. Так, деякі іноземні АСМРтисти з метою розширення потенційної аудиторії створювали розмовні україномовні АСМР-відео, у яких просто розмовляли українською вживаючи заздалегідь підібрані слова і словосполучення. Втім, вже є мінімум дві АСМРтистки, які на своїх ютуб-каналах викладає лише україномовний контент.
Також можна відзначити Укрзалізницю, що разово привернула увагу до свого ютуб-каналу заспокійливим звуком пасажирського поїзда зсередини. До речі, левова частка переглядів ютуб-каналу головної залізничної компанії – саме у цього заспокійливого відео.
