Навіщо виходити із зони комфорту? Чим погана робота і життя спокійних умовах? Виявляється, ступінь комфортності пов’язана з продуктивністю, а незвичні умови не тільки відкривають нові можливості, але й змушують працювати краще.
Комфорт передбачає заняття звичними речами, відсутність будь-яких випробувань і розмірений перебіг життя. Рівень тривоги в цій зоні невисокий, а продуктивності вистачає для виконання звичних завдань.
Так навіщо напружуватися, якщо тут так комфортно? У незвичних умовах ми мобілізуємо всі сили і починаємо працювати старанніше, щоб швидше повернуться назад в зону комфорту. Так ми переходимо в зону навчання, де ми швидко отримуємо нові знання і прикладаємо більше зусиль. І в якийсь момент наша зона комфорту ширшає і захоплює частину зони навчання.
З зоною навчання відбувається те ж саме. Значить, чим сильніший стрес, тим ми кращі? Чудово! Ні. У якийсь момент тривога виростає настільки, що ми переходимо в зону паніки, і ні про яку продуктивність мови вже не йде. Але якщо зона комфорту зростає, то речі, які лякають, просто потраплять в область навчання, яка теж зросла.
Це називають розширенням зони комфорту.
Коли говорять про зону комфорту, мають на увазі не зовнішні обставини, що створюють людині комфорт, а внутрішні рамки життя, всередині яких людина відчуває комфорт і безпеку. Розкішний диван, елітний масаж або рідкісний кави фізично дають відчуття комфорту, але для невпевненого людини, що не звик до такої розкоші, ці предмети можуть бути за рамками його зони комфорту. У такій обстановці людині може бути внутрішньо незатишно.
Коли говорять про зону комфорту, мають на увазі НЕ Зовнішні обставини, що створюють людині комфорт, а внутрішні рамки життя, всередині яких людина відчуває комфорт і безпеку. Розкішний диван, елітний масаж або рідкісній сорт кави фізично дають відчуття комфорту, але для невпевненої людини, що не звикла до такої розкоші, ці предмети можуть буті за рамками його зони комфорту. У такій обстановці людині може бути внутрішньо незатишно.
Чи потрібно виходити із зони комфорту? Так, це буває необхідно. Для більшості людей навчання чогось нового, як і навчання взагалі, пов’язано з можливістю помилок і невдач. Таким чином, освоєння нового – це майже завжди вихід за межі зони комфорту, а чи завжди ми до цього готові, чи готові ми платити відчуттям дискомфорту і напруги за свій розвиток?
Так що для зростання, потрібно кидати собі виклик і вчитися справлятися з труднощами. Для того, щоб постійно розширювати свою зону комфорту, навчіться ділити великі завдання на більш мілкі, звикніть до певних напруг та спробуйте перебороти свій страх перед труднощами.
