Нудьга – це такий стан, який поєднує в собі легку тривогу і не менш легку депресію. Коли людина не може зробити що-небуть для отримання бажаного, їй стає нудно. Нічого іншого не хочеться, а те, що по-справжньому бажане, з якої завгодно причини виявляється забороненим. І залишаються нудьга . . .
Навіть туга має емоційний зміст. Нудьга ж містить тільки пустоту, відсутність бажаного. Кожного разу, коли ти сумуєш, ти відмовляєшся від своїх бажань. Тому з віком нудьга змінюється жалем.
Нудьга може загнати нас на грань безумства або надати неймовірно креативні ідеї. Все залежить від того, як ми це відчуваємо.
Нудьга може бути руйнівним почуттям, що змушує людину переживати відчай і пустоту, а в деяких випадках привести навіть до алкоголю або наркотиків. Але за певних обставин нудьга може також бути силою на благо, стаючи іскрою, яка починає творчий процес або веде до більшої саморефлексії.
По суті, нудьга – це емоція, яка має набагато більше нюансів, ніж ми можемо припустити. Це також явище – особливо поширене у сучасному суспільстві. Тільки в останнє десятиліття проведено багато наукових досліджень, присвячених природі нудьги. У 2006 році була розроблена класифікація станів нудьги та апатії.
Отже існує 5 видів нудьги:
1. Байдужість
Людина переживає відчуття спокою, розслаблення. Слова, що відображають таку нудьгу, включають “релаксацію” та “веселу втому”. Цей стан необхідний для відновлення сил, тому кожен з нас час від часу його переживає. Це така собі перерва у враженнях і діяльності, коли нічого не хочеться, але десь на внутрішньому рівні переживаються попередні досвіди, так ніби перетравлюється спожитий матеріал.
Такий стан запобігає перенасиченю, і, власне, тривалий стан втоми і відсутності бажань може свідчити про передозування певних емоцій у попередньому життєвому періоді.
2. Калібрування
Дещо неприємний емоційний стан, пов’язаний із сприйнятливістю до варіантів зменшення нудьги, але не обов’язково активний їх пошук. Характеризується мандрівними думками, невизначеністю у бажаннях та інтересах, а також “загальною відкритістю” до діяльності, не пов’язаної з теперішньою ситуацією.
У гештальт – психотерапії говорять, що із загального фонового настрою повинна виділитись фігура – актуальна на даний час потреба чи інтерес, і власне він і надає необхідну енергію для дії.
3. Пошук
Більш негативне відчуття неприємного неспокою та активного пошуку шляхів виходу з нудьги. Людина може думати про альтернативні ідеї, захоплення, дозвілля або роботу.
4. Реактивна нудьга
Виникає як реакція на тривалу ситуацію без змін і перспектив. Людина переживає найвищий рівень збудження та негативних емоцій. Існують постійні думки про конкретні, альтернативні шляхи виходу із набридливої ситуації.
Той, хто перебуває в стані реактивної нудьги, з одного боку, має сильну мотивацію уникнути неприємного стану, а з іншого – певні обставини, внутрішні або зовнішні, які не дозволяють це зробити.
5. Власне апатія
Цей вид нудьги відрізняється від інших. Подібно до реактивної нудьги, цей стан є також неприємним, але людина, яка його переживає, має не достатньо енергії та збудження, навпаки, вона поглинута відчуттям безпорадності та депресії.
Підсумок полягає у тому, що ми можемо навчитися більше усвідомлювати нашу нудьгу, щоб могти її повністю позбутися, або, можливо, використовувати більш продуктивно. Незважаючи на те, що в різні моменти життя ми, безперечно, можемо стикатися з будь-якою нудьгою, досвід також показує, що люди можуть мати “типову” нудьгу, яка відповідає їх особистості.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт
