Балансувати над пропастю - можливо, саме це і є суттю життя? Поміж страхом і довірою, задоволенням і апатією, наповненням і порожнечею? Хто про це розкаже - лише той, хто пережив цей небуденний досвід - бути людиною))

Віднайти щастя - чи це реально? Ми ж дорослі люди і розуміємо, що наше щастя в наших руках))). І все ж, що за зміст ховається у цьому банальному вислові? Тобто щастя поряд.. воно в межах досяжнонго, лише простягни руку? Чи тут важливо зосередитись, що саме ти хочеш отримати - а тоді просто підійти?))