3841
Тема статті - інформаційне перенасиччення, так звана цифрова інтоксикація - останнім часом набуває особливої актуальності. Різноманітні гаджети, інформаційні носії стали повноправною частиною нашого життя, і справді виконуючи ряд необхідних функцій. І все ж - чим ми заплатимо за такий перерозподіл часу у своєму житті? Втратою реальних стосунків? Певною соціальною дезадаптацією? Чи втратою відчуття реальності взагалі?!
4009
Поняття емоційного інтелекту останнім часом вживається все частіше і частіше. І це, власне, позитивний момент - адже ми так мало обізнані стосовно нашого емоційного світу. З дитинства в сім'ї, в соціумі, в навчальних закладах ми звикли робити акцент на розвиток інтелекту. Насправді велика частина нашого життєвого успіху захована у вмінні розуміти власний емоційний світ.
3385
Дати волю почуттям - погодьтесь, вислів не однозначний... Хтось схвалить за сміливість, хтось оцінить відвертість, і все ж для більшості з нас цей вислів асоціюється з браком контролю, слабкістю... Навіть якщо мова іде про позитивні почуття: радість, симпатія, закоханість... Тут швидше почуєш: Візьми себе в руки!
3975
Чи важко вам вімовити людині? Звичайно, якщо її поведінка агресивна чи занадто нав'язлива, то доцільність відмови очевидна. Але якщо людина просить, перебуває в емоційно складному стані, маніпулює нашим почуттям провини чи співчуття? Чи легко і чи взагалі важливо могти сказати НІ у такій ситуації?
3405
Ви втомились від постійного контролю на роботі, не хочете відсиджувати робочі години, прагнете мати більше вільного часу та самі організовувати робочий процес? Тоді вам у фрі-ланс! Але чи справді так легко людині самоорганізуватись? Читайте поради від психотерапевта, як можна розвинути цей необхідний навик.
3254
Сценарії нашого власного життя: бути режисером чи актором другого плану? Здавалось би, вибір очевидний. І все ж існують деструктивні моделі сценаріїв, у яких людина часто лише підневільний учасник, а як вийти зі сценарію та змінити хід подій - навіть не уявляє... Тож поговоримо про творчу режисуру власного життя.)
6814
На ображених балкони падають - жарт, що пригадується мені з дитинства. І справді, світ ніби тобі підіграє - ага, ти образився, то на тобі ще матеріал для опрацювання... і так - одне, друге, третє... І вже здається, що весь світ змовився проти тебе.. Знайомо? Але що ж робити, адже всі ми люди і схильні час від часу давати волю емоціям?
5252
Щедрість як мірило якості душі... не кожен відчуває себе здатним щось дати іншим. Проте гірше, коли життєвим принципом людини є жити виключно для себе, егоїстично споживаючи те, що дає життя.
4225
Бути першим і бути лідером - речі, що перегукуються, але не означають одне і теж. Бути кращим, перемогти, залишити позаду конкурентів - часто саме так ми уявляємо собі лідерські якості. Проте справжній лідер знає, що команда рухається із швидкістю найслабшого учасника, тому він прикладе всі зусилля, щоб посилити команду.
4007
Помилка - слово з негативним забарвленням. При чому асоціації стійкі і давні. Бо ще в школі помилки виправляли червоною ручкою і ставили погані оцінки. Бо той, хто помилився - слабак, невдаха, лузер... А проте - боятись помилок - означає боятись ризику, боятись почати щось нове, тобто це означає залишатись на місці, не розвиватись, не іти до своєї мрії...
4363
Зупинити час... одвічна мрія людства, що так боїться не встигнути.. не досягнути... не спробувати... І все ж - це лиш ілюзія - час невблаганний. Але чи задумуємось ми, наскільки марнотратно ми витрачаємо цей безцінний ресурс?
5366
Бути на хвилі, все встигнути, мчати життям на повній швидкості - часто саме так ми уявляємо еталон життєвого темпу. І все ж - що ми насправді отримуємо? Миготливу картинку навколишнього світу, калейдоскоп вражень, поверхневість, втому, вигорання? І пролітаємо найважливіші моменти - щоб потім у спогадах відчути щем і ностальгію за втраченим?
Клепкаінфо - психологія, стосунки
Тема статті - інформаційне перенасиччення, так звана цифрова інтоксикація - останнім часом набуває особливої актуальності. Різноманітні гаджети, інформаційні носії стали повноправною частиною нашого життя, і справді виконуючи ряд необхідних функцій. І все ж - чим ми заплатимо за такий перерозподіл часу у своєму житті? Втратою реальних стосунків? Певною соціальною дезадаптацією? Чи втратою відчуття реальності взагалі?!
Поняття емоційного інтелекту останнім часом вживається все частіше і частіше. І це, власне, позитивний момент - адже ми так мало обізнані стосовно нашого емоційного світу. З дитинства в сім'ї, в соціумі, в навчальних закладах ми звикли робити акцент на розвиток інтелекту. Насправді велика частина нашого життєвого успіху захована у вмінні розуміти власний емоційний світ.
Дати волю почуттям - погодьтесь, вислів не однозначний... Хтось схвалить за сміливість, хтось оцінить відвертість, і все ж для більшості з нас цей вислів асоціюється з браком контролю, слабкістю... Навіть якщо мова іде про позитивні почуття: радість, симпатія, закоханість... Тут швидше почуєш: Візьми себе в руки!
Чи важко вам вімовити людині? Звичайно, якщо її поведінка агресивна чи занадто нав'язлива, то доцільність відмови очевидна. Але якщо людина просить, перебуває в емоційно складному стані, маніпулює нашим почуттям провини чи співчуття? Чи легко і чи взагалі важливо могти сказати НІ у такій ситуації?
Ви втомились від постійного контролю на роботі, не хочете відсиджувати робочі години, прагнете мати більше вільного часу та самі організовувати робочий процес? Тоді вам у фрі-ланс! Але чи справді так легко людині самоорганізуватись? Читайте поради від психотерапевта, як можна розвинути цей необхідний навик.
Сценарії нашого власного життя: бути режисером чи актором другого плану? Здавалось би, вибір очевидний. І все ж існують деструктивні моделі сценаріїв, у яких людина часто лише підневільний учасник, а як вийти зі сценарію та змінити хід подій - навіть не уявляє... Тож поговоримо про творчу режисуру власного життя.)
На ображених балкони падають - жарт, що пригадується мені з дитинства. І справді, світ ніби тобі підіграє - ага, ти образився, то на тобі ще матеріал для опрацювання... і так - одне, друге, третє... І вже здається, що весь світ змовився проти тебе.. Знайомо? Але що ж робити, адже всі ми люди і схильні час від часу давати волю емоціям?
Щедрість як мірило якості душі... не кожен відчуває себе здатним щось дати іншим. Проте гірше, коли життєвим принципом людини є жити виключно для себе, егоїстично споживаючи те, що дає життя. 
Бути першим і бути лідером - речі, що перегукуються, але не означають одне і теж. Бути кращим, перемогти, залишити позаду конкурентів - часто саме так ми уявляємо собі лідерські якості. Проте справжній лідер знає, що команда рухається із швидкістю найслабшого учасника, тому він прикладе всі зусилля, щоб посилити команду.
Помилка - слово з негативним забарвленням. При чому асоціації стійкі і давні. Бо ще в школі помилки виправляли червоною ручкою і ставили погані оцінки. Бо той, хто помилився - слабак, невдаха, лузер... А проте - боятись помилок - означає боятись ризику, боятись почати щось нове, тобто це означає залишатись на місці, не розвиватись, не іти до своєї мрії...
Зупинити час... одвічна мрія людства, що так боїться не встигнути.. не досягнути... не спробувати... І все ж - це лиш ілюзія - час невблаганний. Але чи задумуємось ми, наскільки марнотратно ми витрачаємо цей безцінний ресурс?
Бути на хвилі, все встигнути, мчати життям на повній швидкості - часто саме так ми уявляємо еталон життєвого темпу. І все ж - що ми насправді отримуємо? Миготливу картинку навколишнього світу, калейдоскоп вражень, поверхневість, втому, вигорання?
І пролітаємо найважливіші моменти - щоб потім у спогадах відчути щем і ностальгію за втраченим?
