Нумо будемо чесні, якщо ви перейшли на цю статтю, то ви страждаєте через Нього… Він сварить вас за маленьку помилку у роботі й називає вас некомпетентним дурнем? Ви поставили собі мету, наприклад, схуднути до літа, але він відразу відбиває бажанням своїм: “Ти лінива задня частина тіла!” Якщо ви хочете сподобатися комусь, а потім дізнаєтеся, що ця людина не цікавиться вами, і Він тут як тут, може сказати вам, що ви некрасиві, нецікаві або не заслуговуєте на любов. Виклали в мережу фото і через секунду його видаляємо. Одягнулися занадто яскраво! Ти потворний! Ти товстий! Ти не гідний цього! Нікого не цікавить, що ти думаєш і що хочеш сказати! У тебе немає друзів! Ти не заслуговуєш на цю роботу…. Стоп! Досить! У всьому винен Він — ваш внутрішній критик.
Як з ним (не) боротися? Читайте цю статтю, щоб знайти свою особливу техніку бою.
Хто такий внутрішній критик? Агов, хто ти!?
Що таке внутрішній критик? Це внутрішній голос, що вказує на ваші недоліки та невдачі, опираючись на болючі епізоди з раннього життя, де ви могли стати свідком або пережити образливе ставлення до себе чи до оточення. З роками цей спосіб мислення про себе та інших стає частиною нашої психіки без нашої свідомої уваги.
Цей внутрішній критик надмірно самокритичний (тавтологія, але доречна) та постійно вас засуджує. Ця динаміка може впливати на психічне здоров’я, адже потік негативних емоцій і внутрішніх роздумів, що виникають від цього внутрішнього критика, може стати значним джерелом стресу та внутрішнього саботажу. Також цей внутрішній критик може мати зв’язок з тривожними розладами через постійні внутрішні негативні повідомлення.
Чому я така (такий) самокритичний (а)?
- Ви перфекціоніст
- Ви боїтеся невдачі
- Ви надто відповідальні
- Ви жадаєте контролю
- Ви багато аналізуєте
- Ваша розмова з самим собою завжди негативна
- У вас низька самооцінка
- Вас легко роздратувати або розчаровувати в собі
- Ви відчуваєте себе небажаним
- Ви невпевнені в собі
Батьківство. Саме наш досвід раннього дитинства є тим самим лакмусовим папірцем, чому ми такі зараз, адже виховання та формування нас як особистості залежить від мами та тата (чи опікунів). Безумовно генетична схильність і темперамент також залучені, що робить деяких людей більш чутливими до критики або схильними до депресії та негативних думок.
Звідки береться самокритика? Це внутрішнє відчуття, коли ви сприймаєте свої помилки як втрату контролю або відчуття неповноцінності перед іншими. Це може виникнути, якщо важко виражати свої потреби чи бути наполегливим у вимогах до себе. Часто це веде до створення негативних уявлень про себе, таких як “Я нічого не вартий” або “Мене не приймуть”. Ваші досвіди фільтруються через ці переконання, що підсилює самокритику.
Спробуйте ці методи, щоб взяти контроль над внутрішнім критиком
Розуміємо ваше бажання якомога швидше вимкнути внутрішнього критика, проте інколи зробити це досить важко, але це можливо. Підвищення самосвідомості, щоб помічати власні думки та фізичне самопочуття вашого тіла, є ключовим фактором для зменшення самокритики. Вам потрібно навчитися співчувати самому собі та прийняти свою людську помилковість, всі помиляються (і навіть ця людина, яка пише вам зараз цей текст).
1.Визначте свої сильні сторони
Намалюйте сонечко із промінцями на яких будуть ваші сильні сторони й тримайте його в голові весь час, нехай воно припікає вашого вискочку Самокритика. Безумовно не обов’язково, щоб це були якісь гіперболізовані взлети вас як особистості, зовсім ніт. А може ви випікаєте найсмачнішу шарлотку із яблуками? А може ви вмієте цікаво переказувати історії, що вами всі заслуховуються? Ви маєте цікавий смак в одязі? Ви круто танцюєте? Уважно подумайте. Кожного разу, коли відчуватимете, що от-от Він (внутрішній критик) хоче вам нашкодити — згадуйте це “сонечко”.
2.Простежте, коли у вас виникають самокритичні думки
Коли ваш розум навчиться впізнавати самокритичні думки, ви можете почати легше їх пропрацьовувати. Замість того, щоб говорити собі: “Я ніколи не досягну успіху в цьому”, ви навчаєтеся ловити цю думку та розуміти: “Це лише моя думка, що я ніколи не досягну успіху в цьому”. Таким чином, ви зможете відділяти себе від своїх критичних думок.
3. Киньте виклик своїм думкам
Поставте самому собі питання: “Чи є ще інші можливі причини того, що відбулося? Чи є якісь факти або дані, які підтримують або спростовують мої самокритичні думки?”
4. Скористайтеся силою «ще»
Додавайте до самокритики “ще”, щоб таким хитрим методом перетворювати непотрібну критику на мету над якою ви зараз працюєте, наприклад: “Мені ще не вдалося в цьому досягти успіху”.
5. Навчіться любити себе!
Навіть у моменти падіння та недосконалості — будьте добрими до себе, та полюбіть ви себе нарешті (автор даної статті грає в доброго та злого поліціянта, вибачте). Повторення про себе мантр, таких як: «Я ще не можу цього зробити, але я докладаю всіх зусиль», може бути корисним нагадуванням прийняти себе.
6. Практика прийняття
Прийняття того, що ніхто не є ідеальним, може допомогти більше співчувати самому собі. Замість уникнення своїх недосконалостей, корисно розглядати їх, визнавати, що ви також просто людина.
7. Що б ви сказали найкращому другові у вашій ситуації?
Люди, які є самокритичними, часто дотримуються вищих стандартів, ніж друзі та кохані. Якщо вам важко випробувати свої думки, подумайте, що б ви сказали другові, у якого були подібні думки.
8. Час від часу не забувайте заземлитися
Спробуйте відволіктися від занепокоєння чи критики. Порахуйте речі одного кольору у своїй кімнаті або в приміщені у якому ви перебуваєте.
9. Записуйте все, що ви відчуваєте або про що ви думаєте
Занотовування думок може винести їх із голови на папір. Це допомагає створити деяку роздільність, щоб ви могли бачити свої думки, а не просто відчувати їх у своєму розумі.
10. Подумайте про щось добре
Згадуйте свої добрі вчинки, коли ви зробили щось добре або змогли пишатися собою. Час від часу нагадуйте собі, що та сама людина, яка це зробила, здатна зробити це знову.
11. Будьте реалістами
Чи не ставите ви собі нереальних вимог? Що, якщо ви приймете досяжні та розумні стандарти для себе, ви здивуєтеся як зміниться якість вашого життя.
12. Підніміть руки догори й обережно дістаньте із кишені гумор!
Подивіться на свого внутрішнього критика, як на комічного персонажа з мультика, фільму чи серіалу. Виберіть персонажа, чий голос здається вам дурнуватим і який діє некомпетентно. Уявіть і візуалізуйте цю фігуру як голос вашого внутрішнього критика. Так вам буде набагато легше відкинути внутрішнього критика.
Висновки:
Самокритика може надихати до дій, але коли ваш внутрішній критик переходить межі, важливо вжити заходів, щоб почуватися краще. Навіть якщо ви відчуваєте безвихідність через високі стандарти, ви не залишайтеся самі з цими думками. Ви не змушені вічно слухати їх.
