Дитячі травми псують життя


dytjachi_travmy_1.jpg (65.45 Kb)

Для більшості батьків, дитяча травма, що псує все подальше життя, стала аксіомою. Вони намагаються вберегти своє дитя від будь яких стресових ситуацій та виховувати його виключно в зоні комфорту. Але чи можна огородити дитину від всього? А головне, чи варто це робити?

Дитина стане невротиком, якщо залишити її плакати, а покарання – травмують дитину! Багато батьків знайомі із такими положеннями популярної психології, багато із котрих були постульовані ще Зигмундом Фройдом, а сьогодні отримали більш широке тлумачення.

. . . . .

«Звичайно, бувають події, що травмують дитину так сильно, що та втрачає здібність вибудовувати свою поведінку відносно власних потреб та зовнішніх чинників, що в результаті деформує її свідомість, але більшість травм не настільки фатальні і не стають для них вироком» - говорить психотерапевт Варвара Сидорова. – «Якщо батьки уважні і піклуються про створення умов, в котрих дитина почуватиметься у безпеці, її психологічні «рани» заживатимуть. Наслідки багатьох таких травм можна послабити вже в зрілому віці. Навіть такий серйозний удар як втрата батьків – не вирок для психологічного розвитку дитини».

ВООЗ б'є на сполох щодо поширення депресії в світі.

Читайте нашу статтю - 10 МАЛОВІДОМИХ ФАКТІВ ПРО ДЕПРЕСІЮ

Батьки часто, і помилково, приймають за травму будь яке дитяче розчарування чи незадоволеність, і намаються зробити так, аби дитина все життя не плакала та не розчаровувалась. Одні готові розважати доньку годинами, аби та поїла без капризів, інші, забравши в покарання телефон, одразу ж його повертають, почувши плач сина та відчувши себе жорстокими. Треті ж взагалі відмовляються водити дитину в дитячий садок і тримають її із нянею в домі, замість того, аби знайти потрібний колектив та навчити дитину спілкування із іншими.

«Якщо дитина не стикається з розчаруваннями та обмеженнями, живе в сім’ї, де задовольняють всі її потреби та бажання, то, потрапивши в зовнішній світ вона раптом розуміє, що далеко не всі готові настільки йти їй на зустріч» – говорить психотерапевт – «Це відкриття може викликати в неї сильну фрустрацію, котра викривляє її розвиток».

Звичайно, батькам не потрібно «спеціально готувати дитину до дорослого життя». Поводити себе жорстоко, ігнорувати потреби, провокувати сварки – все це серйозні помилки, котрі «бажання дитині кращого життя» зовсім не виправдовує. Вдома дитина має відчувати себе в безпеці. Але чутливі батьки завжди відчують, коли в дитини є ресурси, аби впоратись із стресом, тоді можна і, навіть, потрібно проявити строгість.

В невеликих дозах фрустрація необхідна, адже вона створює своєрідний імунітет до складних ситуацій, послаблюючи їх негативний вплив у майбутньому.