Якщо той, кого ми любимо, наша близька людина, страждає від депресії, ми запитуємо себе: що можна для нього чи неї зробити?
В першу чергу ми можемо допомогти їм розпізнати симптоми хвороби (безсоння, дратівливість, замкнутість, пригніченість, безпричинні сльози), поставитися до них з усією серйозністю і звернутися за лікуванням. Ми можемо запропонувати супроводжувати близьку людину під час візиту до лікаря.
У той же час необхідно звертати увагу на власний стан: чи достатньо ми міцні духом, щоб допомагати іншому? Часто депресія впливає і на тих, хто знаходиться в найближчому оточенні хворого. Беручи на себе занадто багато зобов’язань, ми ризикуємо впасти у зневіру, і тоді вже точно не допоможемо близькій людині. І навпаки: піклуючись про себе, ми зовсім не проявляємо егоїзм, а підтримуємо сили, щоб продовжувати любити і співчувати близьким людям.
Важливо також уникати помилок, які допускають ті, хто погано знайомі з діагнозом «депресія». Часто вони намагаються підбадьорити людину, але тільки сильніше ранять її.
Як бути поруч з людиною в депресії?
- Знайте, ви потрібні йому, навіть якщо здається, що це не так.
- Слухайте.
- Ніколи не кажіть «візьми себе в руки», якщо тільки не збираєтеся дати детальний інструктаж.
- Пам’ятайте: депресія – захворювання. Хворий може говорити те, що насправді не має на увазі.
- Намагайтеся поставити себе на місце близького. Те, що здається простим для вас (наприклад, похід в магазин), може бути нестерпним випробуванням для людини в депресії.
- Не приймайте депресію на свій рахунок, ставитеся до неї як до грипу, синдрому хронічної втоми або артриту. Це не ваша провина.
- Будьте терплячі. Легко не буде. І стабільно теж. Будуть підйоми і спади. Не варто вважати чийсь хороший/поганий вчинок доказом одужання чи погіршення стану. Приготуйтеся до довгого шляху.
- Запитуйте, чим ви можете допомогти. Але головне, що можна зробити, – це просто бути поруч.
- Полегшуйте життєвий/робочий тиск, якщо це можливо.
- Постарайтеся зробити так, щоб той, хто стараждає депресією, не відчував себе ще більш «дивним», ніж зараз. Три дні пролежав на дивані? Плакав, приймаючи важке рішення про те, яку пару шкарпеток вдягнути? Не страшно. Стандартів «нормального» не існує. Поняття норми суб’єктивне. На цій планеті є сім мільярдів варіацій нормального.
