Коли темрява спокушає: чому ми фанатіємо від фільмів про серійних вбивць

У масовій культурі доволі міцно укорінився інтерес до серійних вбивць. Фільми, серіали, книги, подкасти та багато інших медіапродуктів розповідають історії людей, від згадки про яких холоне кров в жилах. Однак відчуття страху аж ніяк не зменшує цікавість до маніяків. Навпаки, чим більш деталізована розповідь — тим краще. І тут одразу постає запитання: чи є інтерес до серійних вбивць девіацією? Про що може свідчити зацікавленість злочинами? Чи пов’язано це із маніакальними або суїцидальними думками? Давайте з цим розбиратись.

Ви не один!

Слоган може дещо спантеличити, однак так і є — ви не один. Якщо у вас в голові хоч раз з’являлась думка про те, що інтерес до серійних вбивць є чимось аморальним і вам терміново потрібно чимчикувати до психіатра, то не кваптесь це робити. Цікавитись подібними моторошними штуками люди почали ще в середньовіччі, оскільки тоді набули широкого поширення публічні страти. Чому людям подобалось спостерігати за цими далеко не найприємнішими перфомансами?

Справа в тому, що в ті часи тортури та публічні вбивства були чимось на кшталт розваги. Наприклад, якщо у вільний час ви полюбляєте дивитись “Супермаму” або “Мастер Шеф”, то ваша середньовічна копія віддала би перевагу глянути на страту якоїсь людини. Тож не варто думати, що інтерес до серійних вбивць є чимось сучасним та аморальним (однак не плутайте інтерес з обсесією, про це буде далі).

Адреналін та дофамін — наше все

Людський організм доволі цікава річ. Нам подобається отримувати прилив адреналіну та дофаміну. Однак в чому причина?

Все доволі просто: адреналін і дофамін — це два нейромедіатори, які відіграють ледь не ключову роль у відчутті задоволення. Адреналін виробляється наднирковими залозами у відповідь на стрес або небезпеку. Він викликає такі фізичні зміни, як прискорене серцебиття, підвищений кров’яний тиск і потовиділення. Дофамін виробляється в мозку і пов’язаний з відчуттям задоволення, мотивації та винагороди. Ці два гормони впливають на центр задоволення в мозку.

Ви можете запитати, яким чином цей екскурс в світ біології стосується маніяків? Справа в тому, що трігерами, які можуть стимулювати виділення адреналіну та дофаміну можуть бути фільми про серійних вбивць. Кримінолог доктор Скотт Бонн зазначає, що чимало людей люблять бути наляканими. Ба більше, він порівнює історії вбивць з фільмами жахів.

«Серійні вбивці збуджують і захоплюють людей, подібно до дорожньо-транспортних пригод, аварій потяга чи стихійних лих. Люди не хочуть дивитися, але вони не можуть відвести погляд».

Скотт Бонн, кримінолог

Фактично, перегляд фільмів про серійних вбивць є безпечним та доступним способом отримати прилив адреналіну та дофаміну. Покращують цей ефект деталі злочинів, які ніби залучають нас до розслідування і провокують страх. Вишенькою на торті стає розв’язка цих кримінальних історій, які надають відчуття полегшення (щось на кшталт американських гірок).

Загадка, загадка і ще раз загадка

Люди постійно прагнуть збагнути невідоме. За таким принципом виникла наука, оскільки людство прагнуло пояснити речі, які відбуваються з ним та довкола нього. Цю концепцію можна накласти на тему серійних вбивць. Здебільшого існує декілька типажів серійних вбивць: асоціальні персони або ті, “на кого ніколи не подумали”.

Під час перегляду фільмів, прочитання книжок та споживання інших медіапродуктів на цю тематику, людина намагається розгадати мотиви вчинків маніяка, зрозуміти методологію злочинів та природу їхніх дій. Тож не дивуйтесь, якщо дізнавшись про постать якогось серійного вбивці, ви проведете декілька годин в Інтернеті, аби “розгадати” цю загадку.

Поінформований — значить озброєний

Тут мова йде про інстинкт самозбереження. Бажання знати, як діяти під час нападу вбивці, нерідко може мотивувати досліджувати принцип мислення маніяків та відомі злочини. Дуже влучно на цю тему сказав швейцарський психіатр та психоаналітик Карл Юнг:

«Людина не стає просвітленою, уявляючи фігури світла, а усвідомлюючи темряву».

Карл Юнг, психіатр та психоаналітик

За його логікою, людина намагається передбачити ймовірні варіанти загроз, аби мінімізувати їх та, за потреби, вміти врятуватись.

Кіношники зробили своє

Існує два типи фільмів про серійних вбивць: художні та документальні. Якщо говорити про другий тип, то в них акцент іде на фактаж, без авторського вимислу. А от художні кінокартини дещо відрізняються від документальних. За жанром їх можна поділити на трилери, детективи та психологічні драми. В цих фільмах найбільше уваги приділяють серійним вбивцям, а не жертвам. Тож так чи інакше, глядач відчуває емпатію і намагається виправдати мотиви маніяка. Умовно: “У нього було складне бідне дитинство, булінг, тож та, його можна зрозуміти”.

Посилює подібне сприйняття злочинців підбір акторів на головну роль. Візьміть будь-який фільм про серійних вбивць і побачите тенденцію, що головний герой майже в 100% випадків — красунчик або красуня з надзвичайною харизмою. Наприклад, “Янгол”, “Звабливий, поганий, злий”, “Основний інстинкт” та багато інших.

Отже, якщо зовнішність актора вражає глядача своєю привабливістю, це може сприяти появі більш глибокого співчуття чи симпатії до його персонажа. З іншого боку, якщо актор має неприємний або загрозливий зовнішній вигляд, глядач може легше відчувати страх або антипатію до героя, якого він втілює.

Межа між інтересом та обсесією

Тут важливо не перейти межу між звичайним інтересом зрозуміти мотиви серійного вбивці та справжньою одержимістю або захопленням його вчинками. Ось коротеньке порівняння цих двох станів:

Цікавість

  • Мотивація: людина послуговується бажанням вчитися та отримувати знання
  • Поведінка: людина займається дослідженнями, читає книги або дивиться документальні фільми
  • Емоційний стан: людина відчуває захоплення та інтелектуального залучення

Обсесія

  • Мотивація: виникає через потребу в контролі або втечі
  • Поведінка: надмірне споживання медіапродуктів про серійних вбивць, фанатизм від маніяків, бажання наслідувати їх
  • Емоційний стан: відчуття зайнятості, тривоги або навіть захоплення


Саме тому, якщо ви відчуваєте, що ваш інтерес поступово перетворюється на обсесію, проаналізуйте свої емоції. Яка ваша мотивація? Які емоції виникають, коли ви досліджуєте тему серійних вбивць? У випадку, якщо вам складно зробити це самостійно, варто звернутись до фахівця в галузі психічного здоров’я.