Ймовірно, ви могли не знати про межовий розлад особистості. Втім, це не значить, що він рідко зустрічається серед людей. Лишень уявіть, згідно з дослідженням, в середньому, 1 зі 100 людей живе з цим розладом. І тут виникає логічне запитання: якщо він настільки поширений, то як його розпізнати? І взагалі, що таке межовий розлад особистості?
Що таке межовий розлад особистості?
Межовий розлад особистості (або ж МРО) — це стан психічного здоров’я, який характеризується різкими перепадами настрою, імпульсивністю в рішеннях та думках, а також нестабільністю в міжособистісних стосунках з людьми.
Важливо розуміти, що проявляється МРО у кожного по-різному. Хтось боїться бути покинутим, інший наважується на необдумані вчинки, які можуть призвести до негативних наслідків. Модель поведінки людини залежить від типу межового розладу особистості.
Прикметно, що найчастіше цей тип розладу виявляють у жінок, аніж у чоловіків. Чому саме так? Що ж, навіть науковцям складно знайти відповідь на це запитання. Існує декілька гіпотез, стосовно природи такого парадоксу. По-перше, чоловіки рідше відвідують профільних спеціалістів, а отже навіть не здогадуються про наявність межового розладу особистості. По-друге, їм помилково діагностують посттравматичний стресовий розлад або депресію.
Симптоми межового розладу особистості
Варто зазначити, що симптоматика — це справа індивідуальна. Відповідно, у людини, яка має межовий розлад особистості, не обов’язково мають проявлятись всі можливі симптоми. Отже, поговоримо детальніше про кожен з них:
- Швидкі зміни настрою. Тут мова йде як про зміну ставлення до себе, так і до інших. Людина може спонтанно відчути прилив гніву та агресії, а через короткий проміжок часу — смуток та тривогу. Пояснення цим емоціям немає, оскільки вони ірраціональні.
- Проблеми з керуванням гніву. Цей пункт частково перегукується з попереднім. Для людини з межовим розладом особистості контроль над гнівом перетворюється на справжнє випробування. Проявлятись це може не лише у відкрито-ворожому спілкуванні, але й у вигляді сарказму, в’їдливих коментарів, або ж усім відомої пасивної агресії.
- Постійне відчуття порожнечі. Напевно, кожен хоч раз відчував порожнечу. Труднощі з вивільненням емоцій, відсутність глибокого сенсу в житті та повне незадоволення собою. Людям з МРО також знайомі подібні емоційні експіріанси. Втім, є одне “але” — для них це хронічна історія. Порожнеча може досягати таких масштабів, що тим, хто відчуває її, складно виконувати свої щоденні справи та зобов’язання.
- Суїцидальна поведінка та/або повторне самоушкодження. Люди з МРО нерідко мають досвід навмисного самоушкодження (порізи, опіки, подряпини, удари тощо). Крім цього, вони можуть погрожувати вчиненням самогубства або самоушкодженням. Така поведінка може бути реакцією на проблеми у стосунках, відмову або проблеми іншого типу.
- Імпульсивна поведінка. Тут перелік може бути довгим: бійки, керування авто у нетверезому стані, зрада, звільнення з роботи, компульсивне переїдання тощо.
- Нестабільні стосунки. Людям з межовим розладом особистості доволі складно мати стабільні стосунки. Нерідко у них чергуються дві крайнощі — безмежна любов та ненависть. Окрім романтичних стосунків, проблеми також можуть бути й в інших типах відносин (дружба, сім’я тощо).
- Страх бути покинутим. Людина живе в постійній тривозі. Декому дискомфортно перебувати на самоті, оскільки у них одразу зароджується думка про те, що ними нехтують. Іноді цей страх доходить до тотального контролю за близькими або ж ігноруванням нових знайомств, з метою уникнення відмови та зради.
- Проблеми з самооцінкою. У людей з МРО цей симптом найчастіше проявляється у вигляді заниженої самооцінки, яка йде на додачу до сорому за себе. Вони можуть різко змінювати свої цілі, погляди та навіть коло спілкування.
Діагностування МРО: коли і що треба робити?
Тепер перейдімо до найважливішої частини — діагностування розладу. Слід зауважити, що діагностувати МРО до 18 років надзвичайно складно. Ба більше, якщо у дитини яскраво не проявляються будь-який із симптомів зазначених вище, то ймовірність, що її протестують — мінімальна. І тут справа не в халатності або байдужості лікарів. Річ у тім, що особистість активно формується до 18 років. Особливо складним є підлітковий період, під час якого людина вчиться регулювати емоції та є емоційно нестабільною.
Повернімося до діагностування. Виявити межовий розлад особистості доволі складно, оскільки наразі не існує універсального маркера, який одразу підтвердить його наявність. Попри це, профільні спеціалісти (а саме психологи, психіатри, клінічні соціальні працівники) використовують метод інтерв’ювання пацієнтів.
Мова йде про аналіз симптомів, перевірку історії хвороб, звернення до попереднього досвіду, або навіть розмову з близькими та друзями. Важливо розуміти, що діагностика — це не потік рандомних запитань, а структурований аналіз, який базується на Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів.
Лікування межового розладу особистості
На жаль, медицина ще знайшла універсальних ліків, які швидко та ефективно допоможуть позбавитись МРО. Втім, це не означає, що полегшити свій стан неможливо. Існує два основних підходи лікування межового розладу особистості, а саме:
- Психотерапія. Існує декілька видів терапій, які застосовуються залежно від стану пацієнта: діалектична поведінкова, когнітивно-поведінкова та групова терапії. Яку саме обрати — це справа спеціаліста. Саме він, спираючись на результати інтерв’ювання, визначає, яка з тепарій є найбільш ефективною.
- Медикаментозна терапія. Ні, це не чарівні пігулка, яка лікує розлад. Натомість спеціалісти з психічного здоров’я підходять до лікування точково. Вони прописують препарати, кожен з яких впливає на конкретний симптом. Це можуть бути антидепресанти або ж стабілізатори настрою. Таким чином, грамотне компонування ліків допомагає покращити загальний стан людини.
Найважливіший момент: ні в якому разі не займайтесь самодіагностикою та самолікуванням. Якщо ви відчуваєте, що у вас наявні симптоми, вказані вище, то не соромтесь звернутись за кваліфікованою допомогою!
