Коли ви стикаєтеся з конфліктом, ви поспішаєте вибачитися, погодитися і залагодити розбіжності? Ви йдете на компроміс і приховуєте почуття за натягнутою посмішкою і нервовим сміхом? А потім не можете перестати думати про цю ситуацію, і вам не вдається заснути?
Якщо ви відповіли «так» на будь яке із цих питань, конфлікти пробуджують в вас занепокоєння. При зіткненні з незначними протиріччями ви бліднете, відчуваєте паніку і відчуваєте себе жертвою.
Поки ви не навчитеся опрацьовувати складні почуття і не визнаєте, що розбіжності – це здоровий елемент стосунків, справжня близькість з партнером неможлива.
Чому конфлікти нас засмучують? Вони пробуджують неприємні почуття, старі страхи й тривоги. Тому, стикаючись з конфліктом, ми відчуваємо прискорене серцебиття, тремтимо й потіємо. Тіло реагує на травми з минулого.
Чому ми уникаємо конфліктів?
Батьки-агресори. Занадто суворі, запальні і швидкі на розправу батьки провокують у дітей на некеровану тривожність, яка залишає незагоєні емоційні рани.
У дорослому віці конфлікт ятрить ці рани і викликає панічні реакції, наприклад, пітливість, тремор і прискорене серцебиття. Замість того, щоб подолати труднощі у стосунках, ми вдаємося до дитячих захисних реакцій: заперечення, витіснення і деперсоналізації.
Намагаючись захиститися, ми емоційно дистанціюємося від оточуючих, різко припиняємо стосунки і перестаємо спілкуватися з друзями без попередження. Або демонізуємо оточуючих, щоб виправдати свою поведінку.
Агресивні однолітки або брати та сестри. Якщо дорослі не втручаються і не встановлюють межі, брати, сестри і приятелі знущаються над чутливими дітьми і завдають шкоди тендітній дитячій самооцінці.
В результаті, людина, котра відчувала постійну агресію з боку інших дітей, або всіляко уникає конфлікту, або занадто гостро на нього реагує.
Відсутність турботи з боку дорослих. Якщо дитину ніхто не втішає, у неї виникає недовіра до людей. І в дорослому віці така дитина тікає від конфлікту і демонструє байдужість до подій.
Глибоко під зовнішньою байдужістю ховається відчуття порожнечі і непотрібності, але мало хто про це знає.
Як опрацьовувати конфлікт?
У стосунках рано чи пізно виникають конфлікти. Є кілька стратегій уникнення конфліктів, які діють навпаки, тобто призводять до їх ескалації:
- Ви приховуєте справжні почуття.
- Ви накопичуєте незадоволеність.
- Ви нехтуєте своїми потребами.
Навчившись опрацьовувати конфлікт, ви стабілізуєте самооцінку і знайдете упевненість. І, що особливо важливо, ви станете ближчими до оточуючих. Ось кілька порад поведінки в конфліктній ситуації:
Не мовчіть. Навчіться висловлювати свою думку при виникненні конфлікту або розбіжностей. Онлайн-коментарі і листування в месенджері не береться до уваги. Віртуальне з’ясування стосунків приносить лише тимчасове полегшення і, як правило, носить пасивно-агресивний характер. Якщо вам страшно вступати в конфронтацію «обличчя до обличчя», зверніться до когось за підтримкою.
Подружіться із конфліктом. Багато хвороб, пов’язані зі стресом, виникають через пригнічених почуттів і невисловлених образ. Визнайте, що конфлікти неминучі. І замість того, щоб тікати від них, біжіть їм назустріч – вирішуйте їх в режимі реального часу. Запишіться на групову психотерапію. Терапевтичні групи – найкраще місце для розвитку комунікативних навичок, навчання вибудовування довірливих стосунків допоможе й продуктивному вирішенню конфліктів.
Тренуйте стійкість до конфліктів. Деструктивно реагувати ми вміємо з народження, а цивілізованого вирішення конфлікту треба вчитися. Не кричати, не ховатися, а спокійно розмовляти і вислуховувати опонента – складно. Але якщо ви будете тренуватися, в нагороду ви отримаєте нові можливості спілкування, близькість і довірливі стосунки.
