Зізнавайтесь, як часто ви прокручували в голові думку: “Напевно, це кохання з першого погляду!”, коли зустрічались поглядами з хлопцем або дівчиною в громадських місцях? Так-так, подібні ситуації траплялись майже з кожним, тож не варто цього соромитись. А чи задумувались ви над тим, чи існує те бажане “кохання з першого погляду”? Можливо, це — фікція, яку придумали кіношники та письменники, аби додати дрібку гостроти до сюжету?
Насправді, це питання цікавить не лише романтиків, але й науковців. Психологи, біологи та нейрофізіологи десятиліттями намагаються розгадати таємницю миттєвого потягу та з’ясувати, чи можна назвати це справжнім коханням.
У цій статті ми зануримось у світ швидкоплинних емоцій та спробуємо розібратися, що ж насправді відбувається, коли ми відчуваємо той самий “спалах” при першій зустрічі.
Що ж воно таке, те кохання з першого погляду?
Перш за все, варто розібратись, що таке кохання загалом?Це питання можна розглянути з декількох точок зору. З психологічної точки зору: кохання — це сильне емоційне відчуття прихильності та прив’язаності до іншої людини, яке супроводжується бажанням бути поряд, турбуватися і підтримувати об’єкт кохання.
А що говорить людська фізіологія? З наукової точки зору, кохання можна розглядати як комплекс біохімічних процесів у мозку, пов’язаних з виділенням гормонів та нейромедіаторів, таких як окситоцин, дофамін, серотонін. Відповідно, неможливо змусити себе закохатись в когось, оскільки це комбінація психологічних та фізіологічних процесів.
Тепер потрібно зрозуміти, в чому особливість кохання з першого погляду. Фактично, воно описує момент, коли ви відчуваєте миттєвий зв’язок з кимось. Ви побачили людину і за 1/10 секунди усвідомили, чи приваблює вона вас. Наш мозок, керуючись еволюційними механізмами, блискавично обробляє інформацію про нове обличчя, фокусуючись на трьох аспектах: наскільки людина приваблива, надійна та впливова.
На основі цих деталей ми формуємо перше враження про нову людину. Так, наш мозок настільки крутий, що ми навіть не встигаємо зрозуміти, наскільки велику роботу він проробив (за це відповідає прифронтова кора)!
Симпатія при першій зустрічі — це вже кохання?
А тепер повернімося на секунду до загального концепту кохання. Існує таке поняття, як теорія Стернберга, яка пропонує трикутну модель любові. Згідно з цією теорією, кохання складається з трьох основних компонентів: інтимності, пристрасті та відданості.
Близькість у цьому контексті означає емоційну близькість, довіру та взаєморозуміння між партнерами. Це відчуття комфорту та підтримки у стосунках.
Пристрастьвідноситься до фізичного потягу, сексуального бажання та романтичних почуттів. Це та “іскра”, яку люди часто відчувають на початку стосунків.
Відданість включає в себе як короткострокове рішення кохати партнера, так і довгострокове зобов’язання підтримувати це кохання. Це елемент, який часто зміцнюється з часом у тривалих стосунках.
Стернберг стверджує, що ідеальне кохання містить усі три компоненти в рівній мірі. Однак у реальному житті стосунки часто мають різні комбінації цих елементів, що призводить до різних типів кохання.
Наприклад, існує 7 основних типів кохання, які відрізняються відсотковим співвідношенням вищезгаданих компонентів:
Симпатія
Цей тип більше нагадує дружнє спілкування, оскільки в ньому багато близькості, але майже немає пристрасті та відданості.
Закоханість
Тут мова про всім відомих “метеликів у животі” при зустрічі або ж згадці про людину. Цей тип сповнений пристрасті, чого не скажеш про відданість та близькість.
Пусте кохання
Назва говорить сама за себе. Цей тип характеризується високим рівнем відданості, але повною відсутністю близькості та пристрасті. Фактично, це випадки, коли стосунки перетворюються на рутину та звичку.
Романтичне кохання
Це – тип любовних стосунків, який характеризується високим рівнем пристрасті та близькості, але відсутністю довготривалих зобов’язань.
Товариське кохання
Тут мова йде про високий рівень близькості та інтимності, але повну відсутність пристрасті.
Фатальне кохання
Уявіть сірник, який швидко спалахує, але й так сам швидко гасне. З фатальним коханням аналогічна історія. Йому притаманна шалена пристрасть та відданість, але не близькість. Рушійною силою у стосунках такого типу є сексуальний потяг, однак йому бракує розуміння партнерів на глибинному рівні.
Досконале кохання
Згадайте свій улюблений ромком, де головні герої настільки кохають одне одного, що у глядачів виникають сумніви стосовно того, чи можливе таке кохання в реальності. Втім, це не вигадка сценаристів, а так званий “еталон”, якому характерні близькість, пристрасть та відданість.
Тепер повернімося до теорії Стернберга. Вона особливо цікава в контексті дискусії про кохання з першого погляду, оскільки те, що ми називаємо “коханням з першого погляду”, найчастіше є сильною пристрастю, нерідко з елементами швидко виниклої близькості. Відданість же, як правило, розвивається з часом.
Таким чином, теорія про трикутну модель кохання допомагає нам зрозуміти, що миттєве сильне почуття, яке людина може відчути при першій зустрічі, є лише одним аспектом повноцінного кохання. Справжнє, глибоке кохання потребує часу для розвитку всіх трьох компонентів.
