Життя прекрасне? Часом у моменти кризи та відчаю ці слова звучать як знущання… І все ж.. Чи бачили ви людей, які пережили багато болю і не втратили людяність? Як ви думаєте: вони похмурі і скептичні? Швидше навпаки – ці люди випромінюють спокійну радість і кожну мить життя сприймають як подарунок.
1. Прийняття
Як казав Святий Августин: “Боже, дай мені терпіння, щоб змиритись із тим, чого я змінити не можу. Дай мені сили змінити те, що можу змінити. Дай мені мудрість, щоб відрізнити одне від іншого.”
Найперше джерело радості і миру – здатність приймати життя у всій його складності, красі і недосконалості. І це не те саме, що визнати поразку. Не можливо відчувати радість в розпачі, тривозі, неспокої і запереченні. Причиною страждань є наші реакції на людей, обставини і події. Прийняття допомагає знайти спокій і адекватно оцінювати те, що відбувається.
Уміння бути присутнім в сьогоденні і відчувати кожен момент життя – не що інше, як здатність приймати повсякденне життя з усіма його недосконалостями, незручностями і тривогами.
2.Уміння прощати
Прощення – не означає, що ми забуваємо. Ми будемо пам’ятати болючий досвід, але, оскільки ця пам’ять може призвести до виникнення ненависті, не можна дозволяти собі піти цим шляхом. Це не означає, що ми повинні дозволяти людям чинити зло і залишати їх безкарними. Але не варто зациклюватись на образах, глибоко в середині виношуючи бажання помсти.
Треба вчитися відділяти саму дію від того, хто її чинить, людину від її вчинків. Коли відбувається не правильна дія, ми повинні припинити її. Але у нас є вибір: чи ненавидіти того, хто здійснює цю дію, і чи чинити зло у відповідь.
3. Погляд збоку
Це завжди корисно – вміти дивитися на речі ширше. Навіть в не приємній ситуації можна знайти плюси. Кожну життєву подію можна розглянути з декількох точок зору. Коли ви дивитеся збоку, зменшуються занепокоєння і тривога, а радості, навпаки, додається. Словом, подивишся з одного боку, і здається: о, як все погано, все сумно. Але варто подивитися з іншого боку на ту ж ситуацію, і розумієш, що завдяки їй відкрилися нові можливості.
Те, яким ми бачимо світ і який сенс надаємо тим чи іншим подіям у своєму житті, впливає на наше самопочуття. На всі ситуації варто дивитися, зберігаючи позицію спостерігача чи дослідника. Таким чином, наше сприйняття реальності стане більш цілісним, а реакція – більш конструктивною.
Такий підхід допомагає зрозуміти інших людей і усвідомити, що ми не можемо все контролювати. Це робить нас більш спокійними і врівноваженими, допомагає поставитися до ситуації з гумором.
4. Співчуття
«Надмірна зацикленість на собі – джерело страждання. Співчутлива турбота про благополуччя оточуючих – джерело щастя » – говорить Далай-лама.
Якщо ви хочете жити щасливо, думайте не тільки про себе. Емпатія закладена в нас природою.
Якщо у вас є можливість допомогти комусь – допоможіть. Якщо немає – побажайте йому щастя. Співчуття – не ознака слабкості. Коли ми допомагаємо іншим, інші допомагають нам.
5. Подяка
Ви не задоволені тим, що не виспалися, або що у вас недостатньо грошей? Але багато хто взагалі не прокинулися сьогодні вранці, не їли кілька днів і не мають теплого ліжка. Міркуйте про це, якщо не знаєте, за що дякувати долі.
Відкинувши зосередженість на тому, що завжди є причини для незадоволення, ми починаємо бачити щедрість життя. Подяка допомагає осмислити кожну мить нашого існування і радіти їй.
6. Гумор
Істинний сміх допомагає нам розслаблятися і налагоджувати відносини з іншими людьми. Люди не народжуються з почуттям гумору, це навик, який можна розвинути. Ті, хто часто сміється, відчувають себе вільно і невимушено. Серйозні люди в реальній небезпеці!
Треба вміти іронізувати над собою і показувати іншим, що ти теж людина. Це гумор, який не принижує, а запрошує інших приєднатися. Посміхайтеся, не будьте серйозними. Це допоможе легше впоратися з усім, що підкидає нам доля.
7. Щедрість
Щедрість нерідко можна сплутати з співчуттям, проте це не тільки вміння ділитись матеріальними благами. Ви можете ділитися часом, емоціями, співпереживанням. Це дозволить відчути себе частиною чогось важливого, почувати себе потрібним і значущим.
Співчуття і щедрість – не просто духовні чесноти. Вони складають основу людяності, саме завдяки їм ми знаходимо можливість радіти життю і відчувати його сенс.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт