Останні дослідження, присвячені показникам булінгу в інтернеті, показали, що приблизно 1 з 4 підлітків стали жертвами залякування в інтернеті.
Що таке кібер-булінг?
Кібер-булінг – залякування, яке відбувається з допомогою цифрових пристроїв, таких як мобільні телефони, комп’ютери та планшети. Залякування в Інтернеті може відбуватися через SMS, тексти та додатки, а також через соціальні мережі, форуми чи ігри, які люди можуть переглядати, брати участь або ділитися думками.
Найпоширеніші місця, у яких може виникати кібер-булінг, це:
– Соціальні медіа, такі як Facebook, Instagram, Snapchat та Twitter.
– SMS.
– Електронна пошта.
Ознаки кібер-булінгу можуть включати:
– емоційне пригнічення під час або після використання Інтернету або телефону
– приховування певних фактів свого інтернет спілкування
– уникання шкільних або дружніх зустрічей
– приступи немотивованого гніву вдома
– зміна настрою, поведінки, сну або апетиту
– бажання припинити користуватися комп’ютером або мобільним телефоном
– уникання розмов про діяльність комп’ютера або мобільних телефонів.
Багато дітей та підлітків, котрі страждають від кібер-булінгу, не хочуть розповідати вчителеві чи батькам власне тому, що вони бояться, що вдома їм обмежать можливість користування комп’ютером.
Важливо зрозуміти, як може відбуватиися кібер-булінг, щоб його було легко розпізнати і вжити заходів. Деякі з найбільш поширених тактик кібер-булінгу включають:
– Публікація коментарів чи чуток про когось в Інтернеті.
– Публікація погроз або спонукання вбити себе.
– Створення фейкової веб-сторінки про когось.
– Публікація фотографії чи відео без дозволу власника.
– Публікація агресивних коментарів про будь-яку расу, релігію, етнічну приналежність та інші особисті характеристики в Інтернеті.
– Доксінг, скорочена форма документів, є формою онлайн-переслідувань, які використовуються для помсти і погроз та знищують конфіденційність приватних осіб, публікуючи особисту інформацію, включаючи адреси, соціальне забезпечення, кредитні картки та номери телефонів, посилання на облікові записи соціальних мереж та інші приватні дані.
– Вірусна тактика.
Оскільки кібер-булінг може відбуватися по-різному, приклади, що базуються на реальному житті, можуть забезпечити більш глибоке розуміння тактики, яка зазвичай використовується. Окрім інших факторів ризику, залякування може збільшити ризик поведінки, пов’язаної з самогубством. Крім того, залякування в Інтернеті може бути постійним, 24 години на добу, збільшуючи ймовірність тривоги та депресії.
Приклади:
Дівчина-підліток відправила відверту фотографію своєму хлопцеві. Після того, як вони розійшлися, він виставив її фотографію на своїй сторінці та обговорював її з іншими підлітками, які потім називали дівчину зневажливими словами в соціальних мережах.
Однокласниця дівчини створила підроблену сторінку в соціальній мережі на ім’я хлопця, і почала спілкуватися з нею в інтернеті. Незважаючи на те, що вона не знала його особисто, дівчина розкрила інформацію про себе та свою сім’ю цьому “хлопцеві”. Учениця, яка створила фальшиву сторінку, потім поділилася особистими даними дівчини з іншими дітьми, які почали знущатись та залякувати дівчину.
Молодого хлопця з фізичною вадою переслідували в соціальних мережах, називали його зневажливими іменами, казали йому, що краще б він помер. Вони писали “для чого тобі жити?” і закликали до самогубства.
Читайте також “Кібер-булінг – поради для батьків”.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт
