Більшість дорослих, які стикаються із проблемою булінгу, максимум своїх зусиль зосереджують на покаранні дітей, які чинять насильство. Тобто вважається, що найкращим вирішенням даної проблеми є справедливе покарання винних.
Проте така стратегія протидії булінгу, що зосереджена на поведінці дітей, що залякують, залишає травмованих дітей у безсилій позиції, припускаючи, що ситуація покращиться тільки тоді, коли зміниться поведінка булера. Численні дослідження виявляють, що дії для дорослих, спрямовані на зміну поведінки дітей, що залякують, насправді швидше поглиблюють конфлікт і не покращують ситуацію жертви.
Стратегії запобігання булінгу, які зміщують свою спрямованість на створення позитивних соціальних навичок у всіх молодих людей, забезпечують кращі результати. Дослідження (CASEL, 2011) ясно показують, що ефективне навчання нових рольових моделей призводить до важливих соціальних наслідків, таких як позитивні стосунки між однолітками, високий рівень співпереживання, посилення соціальної активності та зменшення проблемних форм поведінки.
Нижче наведено практичні способи, з допомогою яких вихователі, вчителі та батьки можуть розвивати соціальну та емоційну компетентність у дітей, з якими вони працюють та живуть:
1. НАВЧАННЯ
Коли діти демонструють жорстоке поводження один до одного, підійдіть до ситуації з навчальної позиції, а не з каральної. Тренінги із застосуванням нових рольових моделей можуть навчити молодих людей навиків, необхідних для гідного поводження з іншими людьми.
Використовуйте рольові ігри, щоб допомогти дітям відшукати належні фрази, нейтральні тони, впевнену мову тіла та інші ефективні навички спілкування.
2. ОБГОВОРЕННЯ
Поговоріть із учнями у вашій школі про те, які стратегії є дієвими для ефективного поводження у ситуації булінгу. Використовуйте інтерв’ю, анонімні опитування, великі групові обговорення та невелику групу, щоб дізнатись, які стратегії учні вважають найбільш корисними та найменш корисними – коли справа доходить до того, щоб припинити булінг.
Залучіть дітей до розмови про те, якими мають бути справжні дружні стосунки. Наприклад, обговоріть:
Друг – це той, з ким ти смієшся разом, а не той, хто посміється з тебе.
Друг – це той, хто допомагає тобі почувати себе добре і впевнено.
Друг – це той, хто не принижує, а здатен підтримати у складній ситуації.
3. РЕГУЛЮВАННЯ ЕМОЦІЙ
Продемонструйте дітям навички регулювання емоцій, такі як активне переключення уваги, глибоке дихання, ведення записів, розмову з другом, фізичні вправи, тайм-аути тощо. Ознайомте учнів з навичками, необхідними для подолання тривоги, розчарування, самотності, страху або суму, викликаних булінгом.
Навчіть дітей, що вони мають вибір, коли справа доходить до вираження емоцій, особливо таких не контрольованих як гнів, образа, злість. Розкажіть про словесні форми врегулювання конфліктів.
Будьте самі хорошим прикладом вираження власних емоцій, вирішення проблем та розв’язання конфліктів.
Читайте також:
“Кібер-булінг – поради для батьків”.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт