1.Не втікайте від страху.
Аналізуйте його і сприймайте страх тільки як фізичне відчуття. Страх, котрому ми боїмося поглянути в вічі, здатен вбити нас.
Поспостерігайте за своїми страхами і зрозумійте, що ви не повинні їм піддаватись. Думайте про них як про фільм, який ви дивитесь. Те, що ви бачите на екрані, в реальності не існує. Страх прийде і піде так само, як і кадри на екрані, якщо ви не будете його наполегливо затримувати.
2. Не живіть минулим.
Пам’ятайте – ніколи не пізно почати все спочатку. Але для того, щоб почати змінюватися, необхідно відпустити від себе минуле. Тому не живіть з вантажем минулих втрат і невдач. Це все вже пішло. Живіть сьогоднішнім днем. Будуйте своє життя на нових засадах, відпустивши від себе назавжди все негативне: і нехай воно стане надбанням минулого.
3. Не витрачайте сили на жалість до себе.
Зрозумійте, це абсолютно марна трата енергії. Жалість до себе, образи змушують вас рухатися по колу, повертатися знову і знову до одних і тих самих гірких думок. Роками збережене в душі почуття образи може навіть призвести до хворобливого стану. Не розумно карати самих себе зараз, якщо хтось образив вас в минулому.
4. Відпустіть від себе минуле через пробачення.
Пробачення – це прощання. Прощання з почуттями гіркоти і образи, відчуттям болю. Прощання з ситуацією в цілому. І навпаки, стан непрощення фактично призводить до початку руйнівної діяльності в нас самих – роками накопичуються погані думки в кінці кінців повертаються проти їх власника.
5. Не зациклюйтеся на думках про погане.
Думайте і говоріть про те, що у вашому житті є добрим, про те, що дає зміст, що наповнює ваше життя радістю. Поверніть ваші думки в позитивному напрямку.
Плануйте на кожен день якомога більше справ, які могли б принести вам задоволення. Залишайте час на те, щоб піти в театр або почитати книгу. Ходіть на дні народження друзів і родичів, відвідуйте ювілеї, виставки та інші цікаві т пізнавальні заходи. Не змушуйте себе веселитися – просто ходіть туди, де вам приємно і цікаво.
6. Допомагайте іншим людям, і ви відчуєте, що і вам стає легше.
Коли ми спрямовуємо свою увагу на проблеми іншої людини, ми справді дещо зменшуємо тиск власних проблем. Можливо, змінюється масштаб та концентрація, адже природно в серйозній проблемі ми зациклюємось тільки на собі. З іншої сторони ми вселяємо людині, що страждає, віру у доброту іншої людини – тим самим ми і собі покращуємо сприйняття світу – як місця, де можливий не лише біль і втрата, але і довіра, і близькість у радості і в горі.
7. Незалежно від того, як ви себе почуваєте, тримайте голову високо і ведіть себе людяно і великодушно.
Надія Іванців, лікар – психотерапевт