Якщо у підлітковому віці поряд є щира і досвідчена людина, криза все-одно відбудеться, але порівняно меншою ціною. І лякатись не варто – без цього кризового періоду дорослішання просто не відбудеться. Варто бути поряд, але не контролювати занадто, швидше витримати всю тривогу і швидкість змін.
1. Спокійний, не осуджуючий тон розмови
Із цього все починається… Скажіть, чи стали б ви слухати друга, колегу по роботі, знайомого, який з порогу почав би кричати і звинувачувати вас? Мабуть, у кращому випадку – поцікавились би, що ж трапилось.Близькі люди, які багато часу проводять разом, зазвичай у першу чергу реагують на інтонацію, емоційне забарвлення слів, адже відомо, що почуття первинні. Тому спочатку сприймається тон – а потім, відповідно, зміст розмови.
2. Просте і не тривіальне слово – вибач!
Дорослі теж помиляються. Що зробиш? Батьки не боги. Можливо, ми так сильно намагаємося бути ідеальними батьками, заради наших дітей, що вибачення зруйнує ці титанічні зусилля. Не бійтеся, ввічливість і повага завжди того варті!
Ми готові принести свої вибачення родичам, друзям, колегам по роботі. І наші діти потребують ввічливості не менш дорослих. Це моделює шанобливе ставлення до оточуючих. Дітям дуже потрібно бачити саме таке спілкування – хороший зразок задає формат поведінки в майбутньому, а ще допомагає зрозуміти, що ніхто в цьому світі не ідеальний.
3. Віч-на-віч
Довіра – фундамент стосунків, давайте будувати якісно і на тривалий час. Тому не робіть зауважень і не обговорюйте важливі речі при сторонніх слухачах. А принижувати та критикувати підлітка при його друзях взагалі не припустимо! Хіба ви насправді плануєте повністю втратити його довіру.
Чому це так важливо? Підлітковий вік суцільно кризовий період, це час змін і перетурбацій: як в організмі, так і в зовнішньому оточенні , підліток опиняється часто сам-на-сам з проблемами, які перевищують його попередній досвід. Довірливі стосунки з старшими – місток, що дає можливість рухатись далі у невідоме і розвиватись.
4. Ти можеш!
Нагадуйте про це підлітку, коли він сумнівається у своїх силах. Невдача – це лише сигнал про те, що потрібно спробувати інші стратегії, розширити погляд на ситуацію, можливо, поговорити і порадитись із досвідченішими людьми. Без невдач не буває везіння – і всім успішним людям це відомо. І щоб досягнути бажаного результату – треба пережити ряд поразок і промахів. А найкраще, якщо б ми могли відверто поговорити з підлітком про свої спроби і невдачі, і про те, що це нам дало.
Не акцентуйтесь на помилках – завжди підкреслюйте потенціал підлітка. Це додасть йому віри у власні сили. А це і є найнеобхідніший матеріал у процесі дорослішання- цеглинка у процесі побудови здорової особистості.
5. Гумор – наше все!
Смійтеся. Багато речей, які нас як батьків дратують, швидше за все, не були б такими, якби ми просто могли посміятися над ними. Хороший сміх – чудова кнопка скидання напруги і агресії. Те, що мене смішить – вже мене не лякає! Підходьте з легкістю до тих ситуацій, на які ви і так не впливаєте – адже процес дорослішання не зупиниш – він повинен відбутися у кожного дуже індивідуально і з найменшими втратами для всіх)).
Надія Іванців
лікар-психотерапевт