,,Візьми себе в руки” – чи варто контролювати емоції?

29214843_1292383430906188_136015700094353408_n

З позитивними емоціями простіше – момент контролю тут не основний, ми швидше задумуємось над тим, де їх отримати. А от негативні – це більш проблемне питання, і найчастіше нам природньо хочеться їх уникнути, переключитись, зайнятись чимось іншим. От в такі моменти розум і дає команду взяти все під контроль, тримати себе в руках, не бути слабаком.. і т. д. ..

Брати чи не брати – от у чому питання)) Спокуса покерувати переживаннями велика – бо внутрішній емоційниий настрій справді серйозно впливає на наше самопочуття. Від нього залежить працездатність, швидкість і чіткість мислення, креативність і гнучкість у прийнятті рішень. Питання про контроль виглядає так, ніби хто кого. Ми начебто заперечуємо владу емоцій у своєму житті. І це не дивно, адже не легко мати справу із їх стихійною природою і непередбачуваністю.

От тільки боротьба тут не допоможе. Мабуть, найдієвіше було б розвинути у собі позицію ,, доброзичливого спостерігача” . Метафорично можна сказати, що сильні емоції схожі на бурхливу річку, яка змітає все на своєму шляху. Тому важливо залишатись спостерігаючою частиною власного ,,я” на узбережжі емоційного потоку, усвідомлюючи, що відбувається і чому.

Розглянемо кілька способів, які розвивають спостерагюче ,,я” дають можливість усвідомленіше переживати емоційні стани:

1. Дайте собі тайм-аут.

Вам потрібно зробити одну просту річ: кожного разу, коли ви відчуваєте себе засмученим або роздратованим, зупиніться, зробіть глибокий вдох і скажіть собі «раз» на видиху. Продовжуйте дихати і рахувати, поки не долічите до десяти. Дихання, що супроводжується рахунком, дозволить вам розслабитися і утриматися від поспішних кроків. Цього часу буває достатньо для того, щоб знайти спокій і сформувати більш ясну і усвідомлену картину того, що відбувається.

2. Ведіть щоденні записи.

Ідея завести щоденник дуже часто з’являється у підлітковому віці. А ви ніколи не здумувались чому? Підлітковий вік – кризовий і не простий період, наповнений бурхливими емоціями і не зрозумілими метаморфозами. Можливо, тому у людини виникає потреба фіксувати свої переживання, перечитувати і переосмислювати їх, щоб виробити нові орієнтири і цінності. Ця здатність усвідомлення, що саме відбувається у внутрішньому емоційному світі, є корисною завжди, і саме вона розвиває спостерігаюче ,,я” людини найкраще.

3. Перезавантаження.

Розум може відпочивати за рахунок таких розслабляючих занять, як йога, медитація або навіть банальна прогулянка парком. Всі ці заняття сприяють виробленню мозком хімічних речовин – медіаторів: таких як серотонін і ендорфіни, які допомагають нам розслабитись і підтримують відчуття спокою і радості. Вони також беруть участь в активізації ділянок мозку, що відповідають за прийняття правильних рішень, планування, організацію і раціональне мислення.

4. Сон як лікарство.

Доки ми спимо, наш мозок буквальним чином перезаряджається. Він переробляє враження минулого дня і або запам’ятовує, або стирає їх. В результаті ми прокидаємося вранці активними і з чистою головою.