Ліва частина мозку проти правої — це міф?

Якщо ви читаєте цю статтю, то це означає, що ви стовідсотково проходили особистісні тести або шукали свій гороскоп, щоб краще зрозуміти вашого скелета у шафі. Згідно з загальноприйнятою думкою, люди, як правило, мають особистість, стиль мислення або спосіб робити речі, які є або правими, або лівими. 

Вважається, що ті, у кого “правий мозок”, мають інтуїтивне та творче вільне мислення (тобто для цих людей сонце “привітне та ласкаве”, а небо — “грізне і похмуре, як старий дідо”). Натомість люди з “лівим мозком” більш схильні до кількісних показників і аналізу. Вони звертають увагу на деталі та керуються логікою (тобто вони говорять, що сьогодні сонячна погода, а небо сіре).

Насправді такі умовні ярлики є рятівниками у нашому бентежному та буремному світі. Погодьтеся, що коли ви маєте багато поличок у своїй голові, то легше дотримуватися процесу «соціальної категоризації». Отож, чи є міфом ідея “мислити лівою частиною мозку” або навпаки? Читайте далі!

Як працює людський мозок?

Мозок — це одночасно такий цікавий та складний орган людського тіла. (Ми б чесно хотіли вам написати цілу монографію щодо нього, але ми залишимо це експертам, натомість поговоримо про основи).

Наш мозок має багато (дуже багато) нейронів і зв’язків, які передають сигнали через нервову систему. Це дозволяє швидко реагувати на подразники, наприклад, якщо ви вдарите кутик свого ліжка мізинцем (ауч!).

Головний мозок складається з двох частин: правої й лівої півкуль. Кожна півкуля поділена на чотири частини, які керують різними функціями, включаючи смак, дотик, дихання та моргання. Крім того, кожна півкуля контролює протилежну сторону тіла (права півкуля — ліва сторона тіла, ліва півкуля — права сторона).

Хоча різні частини мозку відповідають за різні речі, вони працюють разом як командний центр для контролю всіх наших відчуттів, рухів, поведінки та виживання. Розуміння того, як працює мозок, допомагає нам не тільки вижити, а й розвиватися.

Чи існує таке поняття, як перевага лівого мозку над правим?

Існує міф, що у кожної людини одна сторона мозку переважає над іншою. Ця теорія про домінування лівого мозку над правим виникла в 1960-х роках завдяки дослідам психобіолога Роджера В. Сперрі з розділеним мозком. Він разом з колегою, професором психології Майклом Газзаніга, були серед перших науковців, що вивчали гемісферну латералізацію — теорію, яка стверджує, що кожна сторона мозку спеціалізується на певних функціях чи ролях.

Дослідники виявили, що ліва півкуля контролює мовлення, мову та розуміння; розпізнає слова, літери та цифри; проводить аналіз та обчислення (люди, які є більш методичними та логічними, вважаються, що мають більш розвинену цю частину мозку). Тим часом права півкуля контролює творчість, сприйняття і просторове розуміння, розпізнає обличчя, місця і предмети (більш творчі та емоційні люди мають більш розвинену цю частину мозку).

Сперрі отримав Нобелівську премію за вивчення розділеного мозку, і деякі ідеї його досліджень досі актуальні. Кожна сторона мозку має свої особливості, керує окремими функціями й співпрацює, щоб тіло працювало ефективно.

Проте варто сказати, що теорія про домінування лівої або правої півкулі виявилася міфом. У 2013 році нейробіологи переглянули дослідження Сперрі та Газзаніги, знайшли нові докази й підтвердили:

  • Мозок не віддає перевагу жодній півкулі.
  • Обидві півкулі працюють по-різному, але не одна не сильніша за іншу, якщо не пошкоджена.
  • Ми використовуємо обидві півкулі разом, не лише одну за раз. Наприклад, ліва півкуля може розв’язувати складні завдання, а права допомагає в оцінках та порівняннях.