Розчарування або як допомогти дитині не втратити віру в себе

Стала аксіома, що (майже) всі батьки бажають всього найкращого для своїх дітей. Ще у досить ранньому дитинстві діти починають стикатися із першими розчаруваннями. Розчарування — це почуття, яке ми всі дорослі добре знаємо. Воно може виникнути, коли щось не йде так, як ми планували. Наприклад, коли ми не отримуємо бажану роботу, коли наша команда програє гру або коли ми не можемо виконати завдання. А щодо дітей? Більшість із них не може пояснити свої емоції й не вміють їх контролювати. Виховання стійкості важливе, але батькам потрібно знати, як дозволити дітям самостійно впоратися з викликами та першими розчаруваннями. 

Що таке почуття розчарування (заглибимось у це слово більше)?

Ми можемо (хоча так воно і є) виглядати по-різному, отож відчуття розчарованості теж кожен із нас (особливо діти) проживають по-різному. Спостерігайте та досліджуйте емоційний стан вашої дитини. Подивіться на емоції, які можуть у неї виникнути (віддзеркалюйте на себе, тобто подумайте про те, які з них виникнуть у вас): 

Вище було перелічені поширені негативні емоції, які приносить нам розчарування. Це нормально, адже ми всі люди, і кожен з нас час від часу відчуває розчарування. Визнання цих відчуттів і застосування індивідуальних психологічних стратегій допоможе вам моделювати позитивні навички подолання негативного досвіду розчарування для вашої дитини. Пам’ятайте, діти завжди спостерігають за тим, як ми реагуємо!

Поговоріть зі своєю дитиною, коли вона зазнала розчарування. Спитайте, як воно виглядає з її боку та що вона відчуває. Розкажіть, що помітили в їхній реакції, чи та чому вони закриваються, гніваються та уникають ситуації? Допоможіть їм назвати свої почуття і вивчайте разом методи, які допоможуть їм відчувати себе спокійніше та врівноваженіше.

Методи, які допоможуть вашій дитині повернути віру у себе

Наступні методи насправді є дуже простими, які допоможуть не лише вашій дитині, а й вам справлятися із буденними колапсами:

  • Зробіть глибокий вдих (або спробуйте техніку дихання животом тощо);  
  • Вийдіть на прогулянку;
  • Попийте води або перекусіть чимось смачненьким;
  • Погляньте на ситуацію під іншим кутом (приклад: «Я не можу цього зробити!» на «Я ще не можу цього зробити»);
  • Допоможіть своїй дитині подумати про найгірший можливий результат певної ситуації (наприклад, якщо ваша дитина готується до шкільного тесту, ви можете запитати її: “Що було б найгіршим, що могло б статися на тесті?”).

Також не забувайте про практику, ваша дитина повинна навчитися використовувати ці методи, які зможуть її вірі в себе не згаснути (безумовно практикувати навіть у ті періоди, коли немає стресу). Пам’ятайте, що розчарування – це не ворог, коли поруч є підтримка та правильні слова.

Використані джерела:

https://www.goodtherapy.org/blog/helping-your-child-to-manage-frustration/