Турбота про добробут дитини є основним завданням її батьків. Мова йде не тільки про фізичний розвиток, забезпечення базових потреб, як от харчування, місце проживання та одяг, але й вторинних — соціальні та духовні. На жаль, є чимало сімей, де цей найважливіший обов’язок не дотримується. Загалом, є дві крайності цієї проблеми: абсолютна байдужість та гіперопіка.
Якщо з першим пунктом все зрозуміло, то другий може викликати у кого запитання. Невже існує таке поняття, як «забагато опіки» ? І тут важливо правильно трактувати поняття «турбота» .
Опіка — це сукупність дій по відношенню до людини, яка спрямована на її добробут. Простими словами, турбота закінчується в момент, коли ваші дії починають шкодити іншій людині. Проблема полягає в тому, що деякі батьки, намагаючись захистити свою дитину, переходять межу. Як наслідок, у малечі виникає ще більше проблем від так званої «допомоги».
Типи гіперопіки
Тепер поговоримо про гіперопіку детальніше. Іноді батьки навіть не усвідомлюють наявність проблеми. Навпаки, вони впевнені в правильності свого підходу до виховання. Отже, саме тому важливо детально розтлумачити кожен вид гіперопіки, аби спонукати батьків проаналізувати свою поведінку. .
- Інертна гіперопіка проявляється в тому, що батьки постійно приділяють дитині, тим самим позбавляючи її можливості розвивати свою самостійність. Зазвичай, це виконання побутових справ замість дитини та придушення ініціативи до самообслуговування.
- Потуральна гіперопіка полягає в тому, що батьки надмірно задовольняють всі потреби дитини, навіть у випадках, коли це не потреба, а забаганка.
- Домінуюча гіперопіка базується на жорстких правилах та заборонах для дитини. Наприклад, за оцінку менше 10 балів — покарання, запізнення зі школи — покарання і тому подібне.
- Демонстративна гіперопіка характеризується тим, що батьки завжди акцентують свою любов і турботу про дитину, але при цьому не надають можливості самостійно розвиватися. Фактично, це бажання продемонструвати стороннім людям, що “моя дитина найкраща” і ми “класні батьки”. У таких випадках дитина не рідно перетворюється на інструмент самоствердження.
Які можливі наслідки гіперопіки для дітей?
- Нездатність до прийняття рішень. Цей наслідок звучить доволі логічно. Розвиток дитини полягає в пробах та помилках. Таким чином вона на власному досвіді розуміє, який підхід до вирішення проблеми або виконання завдання є найбільш ефективним. Батьки, у свою чергу, часто забирають у дитини цю можливість. В результаті, в дорослому житті у такої людини буде відсутня здатність самостійно приймати рішення.
- Проблеми з психічним здоров’ям. Надмірна опіка та жорсткі обмеження можуть спричинити тривожність та депресивний стан у дитини. Перманентний тиск та бажання отримати похвалу нерідко викликають почуття провини. Крім цього, дитині доволі складно справлятись зі своїми емоціями, оскільки вона пригнічує їх.
- Відсутність самостійності. Самостійність — надзвичайно важлива навичка для кожної людини. Вона потрібна в усіх сферах життя: від приготування сніданку та догляду за домашнім акваріумом, до влаштування на роботу.
- Низька самооцінка. У випадках, коли дітям не дають змогу проявити себе та висловити думку, у них виникає переконання у власній некомпетентності. Це може призвести до низької самооцінки, сумнівів у собі та схильності уникати можливостей і викликів. Важливо, щоб батьки регулярно навчали своїх дітей прийнятності, оскільки це може допомогти їм налагодити зв’язок і духовно зростати.
