Як переконати старих батьків подбати про своє здоров’я? Як зізнатися батькам партнера, що вам не до душі їх частування? Як вплинути на поведінку начальника, якщо він чіпляється до вас по дрібницях?
Ми намагаємося уникнути важких розмов і навіть хвалимо себе за стійкість: «добре, що я тоді промовчав, а то наговорив би зайвого». Але бувають ситуації, коли ми втрачаємо більше, якщо мовчимо і терпимо. Або псуємо стосунки з людиною, намагаючись продавити свій інтерес за допомогою сили або інтриг: «Все одно його не переконати».
Але психологи впевнені: вміння грамотно настояти на своєму можна розвинути. Головне, прикладіть більше зусиль заздалегідь.
Продумайте сценарій
«Можна скаржитися на впертість начальника або капризи родича, але скарги не допоможуть вирішити проблему, – упевнений психотерапевт Іен Ньютон – Спробуйте поглянути на все по іншому: важких людей немає, просто важко підібрати до них ключ. Усвідомивши це, ви зможете сфокусуватися на тому, як пристосуватися до них, замість того щоб намагатися їх виправити ».
Часто конфлікти розвиваються за одними і тими ж шаблонами: ви зачіпаєте «хвору» тему, співрозмовник злиться, засмучується або замикається в собі. Виникає ефект заїждженої платівки. Це дратує, але в той же час дозволяє заздалегідь продумати свої слова і постаратися обійти гострі кути.
Психолог Пітер Голлвітцер називає це «опрацюванням алгоритмів»: «Якщо ви опиняєтеся в ситуації А, ви будете діяти способом Б». Його дослідження підтверджують: чим конкретніше ви уявляєте собі ситуацію і свою відповідь на неї, тим більше шансів, що ви не розгубитеся під час розмови.
Зніміть із себе фокус уваги
Думаючи про майбутню розмову, ми зазвичай концентруємося на тому, як донести свою позицію чітко і твердо. Але часто не враховуємо, як нас зрозуміють. «Для співрозмовника ваші претензії можуть стати повною несподіванкою, хоча ви довго збирали їх в собі, – говорить психолог Ганна Діксон – Навіть якщо ви критикуєте його стиль роботи, а не особистість, він може розцінити це як напад і почати захищатися ».
Що можна зробити? Перш за все придушити в собі бажання дорікати, соромити і ставити на місце. Разом із цим спробуйте поділитися тим, що у вас на душі: «Знаєш, мені було дуже важко говорити з тобою про це, тому що це важливо для мене»; «Я турбуюся, що можуть втратити тебе, тому мене так засмучує, що ти не йдеш до лікаря».
Не квапте події. Можливо, співрозмовник не зрозуміє вас з першого разу. Але дайте йому час. Він жива людина, здатна міркувати і робити висновки. Якщо він побачить вашу щирість і повагу, він прислухається до вас.
ВООЗ б’є на сполох щодо поширення депресії в світі.
Читайте нашу статтю – 10 МАЛОВІДОМИХ ФАКТІВ ПРО ДЕПРЕСІЮ
Думайте про майбутнє
«У якийсь момент образа або роздратування можуть затуманити погляд і заступити головну мету, – зазначає Себастьян Бейлі – Тому особливо важливо постійно тримати в голові образ бажаного майбутнього. Ви хочете продовжувати відносини з цією людиною? Чим вони важливі для вас? Що буде, якщо ви зараз дасте волю емоціям? Якщо вас підмиває висловити співрозмовнику в обличчя все, що ви про нього думаєте, чи будете ви відчувати те ж через півгодини? Яким чином гнів допоможе вирішити проблему? »
Звичайно, в запалі суперечки важко зберігати холоднокровність. Але ця здатність піддається тренуванню. Дослідження показують, що, розробляючи свої «емоційні м’язи», ми можемо краще керувати собою в стресових ситуаціях. Наприклад, за допомогою дихальних вправ ми можемо навчитися швидше відновлювати спокій. Спостерігайте за собою і відсторонено фіксуйте свій стан, і ви помітите, що емоції перестають оволодівати вами.
Окресліть межі можливого
Не розраховуйте на вирішення проблем одним махом. Навіть «найміцніші» аргументи можуть не спрацювати. Якщо відчуваєте, що розмова йде по колу, розумніше завершити її просто зараз. Ви можете повернутися до неї пізніше, коли трохи охолонете. Але пам’ятайте про те, що чудес не буває.
Наші рішення і спосіб життя можуть дратувати інших. Є багато прикладів вдалої співпраці людей, які в особистому житті не переносили один одного. «Інші здаються нам важкими, тому що вони просто не підходять до нас – як деталі від іншого конструктора, які випадково опинилися в коробці з нашим, – говорить психолог Дуглас Стоун. – Наприклад, хтось не може дивитися на чужі сльози, інші не терплять агресії. Хтось спілкується емоційно і сумбурно, іншим потрібна чіткість і відстороненість ».
Так чи інакше, пам’ятайте про свою частку відповідальності за результат розмови. Якщо ви будете продумувати свої питання і відповіді заздалегідь, промацувати грунт для компромісу, це підвищить шанси, що в наступний раз ви досягнете більшого.
