– ким ти хочеш стати, коли виростеш?
– щасливою людиною..)
Бути настороженим та уважним до негативу – так звично для нас у кожноденному житті. Обережно – червоне світло! Увага – не виходьте за лінію… Наше око вже наловчилось вихоплювати негатив. Бачити та виправляти помилки нас вчать буквально зі шкільної парти. Але якщо постійно триматимеш у фокусі уваги один лише негатив – то світ довкола потьмяніє і втратить свою природню різнобарвність.
Трапився мені в літературі опис одного домашнього завдання від психотерапевта. А отримав його клієнт, професійний фотограф, котрий звернувся з приводу тривалого депресивного стану: «..усе навколо бачу у чорних тонах … не радує нічого… втратив смак до життя повністю.. і всі навколо якісь похмурі.. у всіх депресія … ніхто не радіє…» І терапевт дав йому завдання: взяти фотоапарат руки і фотографувати усміхнених людей. І через тиждень – принести всі фотографії.
Тиждень проминув, і на наступній зустрічі клієнт та терапевт почали переглядати ці фотографії … «Дивись, – каже терапевт клієнту – Є ще в світі усміхнені люди … Діти, їх батьки, закохані парочки, друзі, старші люди – вони, буває, несуть в собі якусь спокійну радість, добру… але діти – о вони такі ніби здивовано-усміхнені… що було для тебе найцікавішим?» І клієнт відповів: «Несподіваним для мене стало те, що усміхнених людей насправді більше, ніж я думав… але що найдивніше – я став дивитись їх очима, і те, з чого вони раділи, було дрібним і малопомітним.. я переважно не звертаю на таке уваги, навіть не затримую погляд.. а вони живуть посеред цих малих речей і насолоджуються… так дивно.. »
У житті радісні моменти зустрічаються на диво часто, але їх легко прогавити, бо вони нарізані найтоншими скибочками. Навчитися їх бачити – все одно що помічати на дорозі машини синього кольору. Взагалі ви не звертаєте на них уваги, але якщо включитеся в гру «Хто нарахує більше синіх машин» – то виявите, що вони буквально всюди. Так само і радість – всюди!
Коли тепла вода потрапляє на шкіру. Коли ми з’їдаємо перший шматочок смачної страви. Коли бачимо обличчя коханої людини. Коли вдихаємо свіже повітря. Це скибочки радості. Смакуйте їх!
Надія Іванців
лікар-психотерпевт
