,,Боятися власної тіні’’ або чому нас дратують інші люди

risunok1

Наше емоційне сприйняття іншої людини коливається у досить широкому діапазоні. І все ж бувають іноді моменти, які дивують нас самих. От буває, що якась конкретна риса у людині дратує неймовірно! Зрозуміло, що не ідеться про якусь хорошу рису, вона ніби одна із перелічених негативних, проте саме вона викликає сильну реакцію, можливо, це злість чи образа, можливо, різке засудження і несприйняття. Чи доводилось вам задумуватись, чому так? Що ж таке надзвичайне зачіпає нас за живе?

«Все, що дратує нас в інших, може привести до розуміння нас самих».

Карл Юнг

Якщо хтось говорить або робить щось, що здається егоїстичним або грубим, а ми у відповідь відчуваємо злість або розчарування, значить, в цьому досвіді є щось, що може розповісти нам більше про нас самих.

Це не означає, що інші люди не поводяться аморально або що наше судження про таку поведінку повністю безпідставне. Ідеться про те, що наша негативна емоційна реакція на недоліки інших людей відображає щось, що відбувається в середині нас.

Психологічна проекція – відомий механізм самозахисту. Він викликає проектування наших власних невпевненостей, вад та недоліків, які ми не хочемо бачити у собі, на інших людей. Коли ми строго судимо когось іншого за те, що він грубий, егоїстичний або дурний, в якомусь сенсі ми робимо це для того, щоб уникнути протистояння цим характеристикам в нас самих.

У своїй роботі «Дослідження феноменології самості» Юнг говорить про «тінь» – невідому, темну сторону особистості.

Отже Тінь – найбільш таємнича і драматична структура підсвідомості. Її природа архетипна і складається із матеріалу, витісненого свідомістю; її вміст включає тенденції, бажання, спогади і досвіди, які відсікаються особистістю як ті, що протирічать соціальним стандартам та ідеалам. Тінь містить в собі всі негативні тенденції, які людина хотіла б заперечити, відторгнути, включаючи тваринні інстинкти, а також нерозвинуті позитивні та негативні риси.

Процес індивідуації починається з усвідомлення власних тіньових характеристик – юнгіанська психотерапія радить не боротися з Тінню і не пробувати її відщепити. За результатами численних клінічних спостережень Юнг дійшов висновку, що в таких випадках єдиною позитивною стратегією є довіра до несвідомого і живий інтерес до тих способів мислення та поведінки, які пропонує Тінь. Звичайно, потрібна чимала мужність для того, щоб поглянути в обличчя демонам власної психіки і довіритися їм. Як зауважила учениця Юнга Марія-Луїза фон Франц, тільки від людини залежить, стане Тінь “Другом” чи “ворогом”.

Потенціал Тіні невичерпний – і особистість, якій вдалось інтегрувати певні аспекти Тіні, доторкається до колосальної творчої енергії, яка перестає бути деструктивною і відкриває сутність людини у всій багатогранності і глибині.

Людина, яка претендує на відсутність тіні, в кінцевому результаті виявляється не складною особистістю, а двомірною карикатурою, що заперечує весь діапазон різноманітності від хорошого до поганого, що безумовно присутній у кожному з нас.

Визнати власну Тінь і спілкуватися з нею найзручніше через сновидіння. Тінь у снах представлена різноманітними страховиськами, хижими тваринами, розбійниками, відьмами або чортами та ін. Наявність кошмарів і боротьба з чудовиськами у снах – пряма вказівка на те, що поточний етап індивідуації ускладнений певними перешкодами. Аналітична допомога в цих випадках спрямована на підтримку структури особистості та інтерпретацію символіки Тіні. Кожного разу, коли в снах з’являються архетипічні фігури, важливо розуміти, що даний випадок не є суто приватним та індивідуальним, швидше це вказує на те, психіка людини досягає рівня, універсального для всього людства.

Надія Іванців,

лікар – психотерапевт